Справа № 127/23379/18

Провадження № 22-ц/801/135/2019

Категорія: 50

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Зайцев А. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 рокуСправа № 127/23379/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Зайцева А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Ан О.В., дата складання повного тексту рішення 01 листопада 2018 року, -

в с т а н о в и в :

17 вересні 2018 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом із матір'ю та перебуває на повному її утриманні. Відповідач самоусунувся від надання будь-якої допомоги доньці, водночас позивачеві самостійно важко одній утримувати дитину, так як вона не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Виходячи з наведеного, положень статті 182 ЦК України, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 в розпорядження ОСОБА_3, щомісячно аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 17 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_4 704,80 гривень судового збору в дохід держави.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено позовні вимоги, а тому з урахуванням рівності обов'язку батьків в утриманні своєї дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину підлягають до задоволенню.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати частково або змінити та стягувати аліменти на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 17 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд не взяв до уваги, що він піклується та утримує непрацездатну мати. Позовні вимоги він визнає у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі в період якого у них народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с. 8, 9/. Малолітня дитина проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні /а. с. 10/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено позовні вимоги, а тому, з урахуванням рівності обов'язку батьків в утриманні своєї дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину підлягають до задоволенню.

Зазначений висновок суду першої інстанції ґрунтується на нормах матеріального права, з ним погоджується також суд апеляційної інстанції.

Згідно частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК.

Тлумачення положень частини другої статті 182 СК України свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів враховується стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків дитини, з якого вони будуть стягуватися. Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач є працездатною особою, працює, врахувавши стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, а тому має можливість сплачувати аліменти в розмірі, що просить позивач на утримання доньки.

Доводи апеляційної скарги про те, щовін піклується та утримує непрацездатну мати не свідчать про необхідність зменшення розміру стягнутих судом аліментів, оскільки визначений судом розмір відповідає встановленим у справі обставинам та інтересам дитини.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційні скарзі доводи суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 141, 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції. -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2018 рокуу даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя Підпис А. Ю. Зайцев

Судді Підпис О. С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий суддя А. Ю. Зайцев