22-ц/804/492/19

264/1935/17

Головуючий у 1-й інстанції Мирошниченко Ю.М.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Попової С.А.

суддів: Кочегарової Л.М., Ткаченко Т.Б.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2018 року, ухвалену у складі судді Мирошниченка Ю.М., повний текст ухвали складено 28 листопада 2018 року,

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», ОСОБА_3

про визнання договорів про надання траншу удаваними правочинами, визнання недійсними договорів поруки та договору про внесення змін до договору поруки,

в с т а н о в и в:

В квітні 2017 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання договорів про надання траншу від 30.05.2007р. і 13.08.2009р., укладеними між ПАТ «ПроКредит Банк» і позичальником ОСОБА_4 удаваними правочинами, визнання недійсними договору поруки від 30.05.2007р. та договору про внесення змін до договору поруки від 13.08.2009р., укладених між ПАТ «ПроКредит Банк» і позивачем ОСОБА_2, як поручителем, а також про визнання укладених договорів про надання кредиту позичальникові ОСОБА_3 на певних умовах.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що сторони договору про надання кредитних траншів в розмірі 30тис.дол.США і 24тис.дол.США між банком і позичальником ОСОБА_3 уклали у іноземній валюті, а насправді був наданий кредит у національній грошовій одиниці в розмірах 150тис.грн. і 197994грн., через що відповідальність за ризики падіння національної валюти була віднесена на позивача, як поручителя, із збільшенням обсягу її відповідальності в декілька разів більше, ніж треба для забезпечення зобов'язань позичальника. Отже, сторонами договору про надання траншів навмисно було укладено удавані правочини в іноземній валюті, які в дійсності виконувались в гривні, що є підставою для застосування ст. 235 ЦК України і визнання цих правочинів недійсними. Внаслідок введення її позичальником в оману щодо реальних умов кредитування просила на підставі ст. 230 ЦК України визнати недійсними укладені із нею договори поруки і про внесення до нього змін (т. 1 а.с. 2-5).

28 листопада 2018 року у судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи, проведення якої доручити експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки в даті прийняття такого процесуального рішення (т. 3 а.с. 127-128, 133), за клопотанням ОСОБА_2 призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої постановлено низку запитань:

1. Чи підтверджується документально (санкціонованими первинними документами) здійсненні ЗАТ «ПроКредит Банк» по Договору про надання траншу № 8.9392/1184 від 30.05.2007р. операції:

- по перерахуванню кредитних коштів у сумі 30 000,00 дол. США з позичкового рахунку на поточний рахунок (поточний валютний рахунок) Позичальника;

- по продажу (конвертації) кредитних коштів у сумі 30 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України;

- по перерахуванню коштів, отриманих від конвертації 30 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в ЗАТ «ПроКредит Банк»?

Відображені лі дані операції, та на підставі яких документів, у регістрах бухгалтерського обліку Банку?

2. Чи підтверджується документально (санкціонованими первинними документами) здійсненні ЗАТ «ПроКредит Банк» по Договору про надання траншу № 801.40873/1184 від 13.08.2007р. операції:

- по перерахуванню кредитних коштів у сумі 24 000,00 дол. США з позичкового рахунку на поточний рахунок (поточний валютний рахунок) Позичальника;

- по продажу (конвертації) кредитних коштів у сумі 24 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України;

- по перерахуванню коштів, отриманих від продажу 24 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 в ЗАТ «ПроКредит Банк»

- Відображені лі дані операції, та на підставі яких документів, у регістрах бухгалтерського обліку Банку?

Для проведення експертизи ПАТ «ПроКредит Банк» зобов'язано надати копії та оригінали для посвідчення копій судом низки документів:

1. Меморіальних ордерів: № 897_2 від 31 травня 2007р., № 897_19 від 31 травня 2007р., № 48648569_ 50277157 від 14 серпня 2009р., № 48648569_ 50277160 від 14 серпня 2009р.

2. При наявності (крім перелічених у пункті № 1 меморіальних ордерів) санкціонованих первинних документів, згідно яких ЗАТ «ПроКредит Банк»:

- здійснив продаж (конвертацію) кредитних коштів у сумі 30 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України згідно Договору про надання траншу № 8.9392/1184 від 30.05.2007р.;

- перерахував кошти, отримані від продажу (конвертації) 30 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України згідно Договору про надання траншу № 8.9392/1184 від 30.05.2007р., на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в ЗАТ «ПроКредит Банк»;

- здійснив продаж (конвертацію) кредитних коштів у сумі 24 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України згідно Договору про надання траншу № 801.40873/1184 від 13.08.2007р.;

- перерахував кошти, отримані від продажу (конвертації) 24 000,00 дол. США на Міжбанківському валютному ринку України згідно Договору про надання траншу № 801.40873/1184 від 13.08.2007р., на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 в ЗАТ «ПроКредит Банк»;

3. по Договору про надання траншу № 8.9392/1184 від 30.05.2007р.

- санкціонованого Меморіального ордеру (меморіального валютного ордеру), згідно якого ЗАТ «ПроКредит Банк» перерахував кредитні кошти у сумі 30 000,00 дол. США з позичкового рахунку на поточний рахунок (поточний валютний рахунок) Позичальника;

по Договору про надання траншу № 801.40873/1184 від 13.08.2007р.

- санкціонованого Меморіального ордеру (меморіального валютного ордеру), згідно якого ЗАТ «ПроКредит Банк» перерахував кредитні кошти у сумі 24 000,00 дол. США з позичкового рахунку на поточний рахунок (поточний валютний рахунок) Позичальника;

4. письмові договори, які складені між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПроКредит Банк», про відкриття йому поточних рахунків:

- № НОМЕР_1 згідно Договору про надання траншу № 8.9392/1184 від 30.05.2007р.;

- № НОМЕР_2 згідно Договору про надання траншу № 801.40873/1184 від 13.08.2007р.

5. Належним чином завірені «Виписки по особистим рахункам»:

- № НОМЕР_1 за 31 травня 2007р.,

- № НОМЕР_2 за 14 серпня 2009р.

В апеляційній скарзі АТ «ПроКредит Банк», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду від 28.11.2018р. скасувати, справу направити до суду для продовження розгляду. В обґрунтування доводів скарги банк-відповідач посилається на те, що в матеріалах справи наявні документи, які дають відповіді на всі сформульовані експертові запитання, які не потребують експертного дослідження, в тому числі: узгоджені сторонами п.п. 2.6, 2.7 договорів про надання траншів про надання кредитного ресурсу шляхом конвертації наданих позичальнику коштів в розмірі 30тис.дол.США і 24тис.дол.США коштів на Міжбанківському валютному ринку України і зарахування їх гривневого еквіваленту на поточний рахунок позичальника, що підтверджено меморіальними ордерами. В ухвалі вже були надані копії документів, які за оскаржуваною ухвалою повторно були витребувані судом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ «ПроКредит Банк» - Линнік В.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України у відсутність повідомлених про дату, час і місце судового засідання позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги і відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Задовольняючи клопотання про призначення судово-економічної експертизи, суд виходив з того, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері економіки, для чого витребував у банку низку документів в копіях і в оригіналах для засвідчення копій.

З такими висновками не можна не погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як закріплено у ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.

Пунктами 2, 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно положень ст. 76, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За роз'ясненнями, що містяться в абз. 2 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»: якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

За роз'ясненнями вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 в п. 17: для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Функція суду в розумінні п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України зводиться до сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим процесуальним кодексом, зокрема з подання доказів (ст. 43 ЦПК) і доведення ними своєї тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог (ст. 81).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом про визнання договорів про надання траншу удаваними правочинами, визнання недійсними договорів поруки та договору про внесення змін до договору поруки.

В ході розгляду справи позивачем, що визначився з власним обсягом доказів, в порядку реалізації своїх процесуальних прав заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Клопотання задоволено судом, оскільки заперечення відповідача проти позову ОСОБА_2 і надані за ухвалою суду письмові докази в копіях, на погляд суду, не містять в собі всіх необхідних даних для прийняття рішення по суті спору, бо потребують спеціальних знань в сфері економіки.

Питання підтвердження первинними документами факту здійснення ЗАТ «ПроКредит Банк» низки операцій за Договорами про надання траншу з перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в обумовленій договором валюті, з продажу (конвертації) кредитного ресурсу на Міжбанківському валютному ринку України і подальшого перерахування коштів на рахунок позичальника у гривневому еквіваленті, а також відображення цих операцій у регістрах бухгалтерського обліку Банку, що становить предмет спору, потребує, як правильно визначився суд першої інстанції, спеціальних знань економіста, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з чим колегія суддів погоджується. Перелік заявлених позивачем у клопотанні питань, постановлених на розв'язання експерта, не зачіпає питання права.

Тож, вирішення питань, поставлених на розгляд експертові, входить до предмету доказування.

Призначення експертизи в даній справі є лише одним з таких доказів, яким суд при ухваленні рішення надаватиме правову оцінку.

Виходячи з характеру матеріально-правового спору, наявних у справі доказів, а також значення, яке матиме для справи така судово-економічна експертиза з приводу підтвердження або спростовування вищенаведених фактів, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали від 28.11.2018р.

За своєю формою і змістом ухвала відповідає вимогам ст. 104 ЦПК України.

З огляду на положення ч. 6 ст. 103, ч. 6 ст. 104 ЦПК України у випадку, якщо питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них виходитимуть за межі спеціальних знань експерта, або якщо у експерта виникнуть сумніви щодо змісту та обсягу доручення суду, то про це буде поінформований суд першої інстанції.

Наведення в оскаржуваній ухвалі суду вимоги про витребування переліку банківських документів, що дублюють вже наявні у справі докази, що надавались за ухвалою суду від 25.05.2017р. про витребування від банку низки доказів (т. 1 а.с. 21-22), не є порушенням процесуального закону, з якими пов'язані підстави для скасування даної ухвали.

Так, в ухвалі суду від 28.11.2018р. наведено перелік витребуваних у банку оригіналів документів та їх копій для засвідчення їх автентичності оригіналам.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

В матеріалах справи (т. 1 а.с. 54, т. 2 а.с. 1-353) наявні копії документів, засвідчені штампом і підписом представника банку - ОСОБА_6

За ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Отже, враховуючи що всі витребувані документи в оригіналах акумулюються у кредитора ПАТ «ПроКредит Банк», що є правонаступником ЗАТ «ПроКредит Банк», то вимоги суду в даній частині ґрунтуються на положеннях закону.

Слід звернути увагу на те, що апеляційна скарга на ухвалу про призначення експертизи була подана після заяви представника банку в суді першої інстанції 20.12.2018р. про перенесення розгляду справи і надання більше часу для надання з архіву витребуваних ухвалою суду документів (т. 3 а.с. 138, 140).

Зважаючи на вищевикладене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування ухвали про призначення експертизи, що буде по своїй суті звуженням, обмеженням прав сторони на доведення аргументів позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Із урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим в порядку ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 24 січня 2019 року.

Головуючий С.А.Попова

Судді Л.М.Кочегарова

Т.Б.Ткаченко