02.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/11630/23

                                                               1-кп/205/379/24

Провадження №1кп/205/379/24

Справа №205/11630/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року       Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12023041690001556 від 06 жовтня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше засудженого, останній раз 25.05.2021 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ст.185 ч.2, 263 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.04.2023 року у зв`язку з відбуттям строку покарання, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, 357 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що згідно з Указом Президенка України №64\2022 від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, 04 жовтня 2023 року, близько 18 години, прийшов за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 та перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, побачив жіночу сумку, після чого у нього виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до одвірку, на якому висіла жіноча сумка, після чого відчинив зовнішню кишеню, де побачив банківську картку, емітовану

АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 . Усвідомлюючи, що на банківському рахунку потерпілої ОСОБА_5 наявні грошові кошти, у обвинуваченого ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на привласнення офіційного документа із корисливих мотивів, а саме: на привласнення вищевказаної банківської картки. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною вище адресою, скориставшись тим, що сумка потерпілої перебувала поза полем зору останньої, взяв банківську картку, емітовану АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_5 , з метою її подальшого використання для особистого збагачення, шляхом викрадення грошових коштів, які перебували на банківському рахунку, після чого зник, таким чином привласнив офіційний документ.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , вчиняючи злочин повторно, в умовах воєнного стану, 04 жовтня 2023 року, близько 18 години, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 : у приміщенні кв. АДРЕСА_4 , побачив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон «Redmi 9C NFC Sunrise Orange 2 Gb RAM 32 Gb ROM», SN: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , після чого у нього виник злочинний умисел на крадіжку зазначеного майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , в той же день та час, перебуваючи у зазначеному вище місці, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, шляхом вільного доступу, дістав з кишені потерпілого ОСОБА_6 зазначений вище мобільний телефон, після чого з місця злочину зник, таким чином викрав зазначене майно, завдавши потерпілому майнову шкоду на суму 2350 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, в умовах воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_4 , 04 жовтня 2023 року, у невстановлений час, але не пізніше 18 години 16 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел на крадіжку чужого майна, діючи із корисливих мотивів, шляхом розрахунку за товари, придбані в продовольчих магазинах, викрав грошові кошти в сумі 1059,84 грн., які перебували на банківській карті АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_5 , завдавши їй майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся і пояснив суду, що дійсно, при зазначених в обвинувальних актах обставинах, будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану, 04 жовтня 2023 року, близько 18 години, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 : у кв. АДРЕСА_4 , він взяв із сумки потерпілої банківську картку, а також викрав із кишені потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон «Redmi», вартістю 2350 грн., після чого з місця злочину зник. Після цього, в той же день, після 18 години, використовуючи банківську карту потерпілої ОСОБА_5 , шляхом розрахунку в продовольчих магазинах він викрав з банківської картки грошові кошти в сумі 1059,84 грн., завдавши ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит потерпілих та свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та за ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документа із корисливих мотивів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків та тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, відшкодував завдану шкоду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченими ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, який просив призначити покарання з іспитовим строком, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України  і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні експертизи у сумі 200 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, 357 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років;

- за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

    Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирався.

       Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №4489 від 12 жовтня 2023 року в розмірі 200 гривень.

Речові докази по справі:

- оптичний носій DVD-диск з відеозаписами – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Redmi 9C NFC Sunrise Orange 2 Gb RAM 32 Gb ROM», SN: НОМЕР_2 - залишити у потерпілого ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

        Головуючий:                                           ОСОБА_1