Справа №639/181/24

Провадження №1-кс/639/199/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року                м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 15.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221210000888 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 15.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221210000888 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.2 ст. 332 КК України.

Мотивоване клопотання тим, що в провадженні СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221210000888 від 15.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура м. Харкова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група не встановлених осіб, в числі яких службові особи за попередньою змовою з використанням службового становища вчиняли незаконні дії по складанню та видачі медичних документів з внесеними до них неправдивими відомостями, в інтересах військовозобов`язаних осіб з метою сприяння останнім ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації та подальшого виїзду за межі України.

В ході вивчення матеріалів НРСД та аналізу медичної документації встановлено ймовірну причетність до зазначеного кримінального правопорушення працівників Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна Клінічна лікарня», які вносили до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, складали та видавали завідомо неправдиві офіційні документи за допомогою яких в подальшому надавалось право зняття з військового обліку громадян України за станом здоров`я, а саме причетність працівників: лікарі нейрохірургічного відділення №2 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та завідувач відділенням ОСОБА_8 . Лікарі неврологічного відділення №1 ОСОБА_9 та завідуюча відділенням ОСОБА_10 .

Процесуальним керівником надано доручення до УСБУ в Харківській області. На виконання якого надійшли матеріали, відповідно до яких на сьогоднішній день встановлюється коло посадових осіб, які протягом 2022-2023 років вносили до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, складали та видавали завідомо неправдиві офіційні документи які звільняють від військової служби та надають фіктивне право на перетин державного кордону України громадянам, які підлягають мобілізації.

Також встановлені громадяни України, які причетні до вище зазначеної протиправної діяльності та скористались послугами зазначених посадових осіб, з метою уникнення мобілізації та здійснення перетину державного кордону України, список яких доданий.

Надалі на виконання доручення процесуального керівника надійшли додаткові матеріали від УСБУ в Харківській області, відповідно до яких на сьогоднішній день встановлено коло медичних працівників зі складу КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» (Код ЄДРПОУ 02003563, юридична адреса: м. Харків, проспект Незалежності 13), а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , які протягом 2022-2023 років вносили до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, складали та видавали завідомо неправдиві офіційні документи, які надають певні права та звільняють від певних обов`язків військової служби та надають фіктивне право не перетин державного кордону України громадянам, які підлягають мобілізації.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.02.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_11 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей та документів, які мають доказове значення для кримінального провадження.

06.02.2023 року слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області в ході проведення обшуку і період часу з 09:14 до 11:41 вилучено майно, а саме: вільні зразки почерку, запису та інші на 7 арк.; договір №б/н надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою з зразками почерку ОСОБА_4 ; копію трудової книжки на ім`я ОСОБА_4 ; довідку від 26.03.2020 р.; довідку від 24.02.2024; карточку водія зі зразками підпису ОСОБА_4 ; блокнот ОСОБА_4 та зошит з зразками почерку.

Прокурор зазначає, що вищезазначене майно імовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України КК України, та повинно бути використано для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, має значення для подальшого встановлення кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно унеможливлює належне проведення слідчих (розшукових) дій з таким майном.

У зв`язку з чим з метою забезпечення збереження речових доказів та для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та використання в подальшому в протиправній діяльності виникла необхідність в накладенні арешту.

Постановою слідчого від 07.02.2024 вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023221210000888 від 15.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України, у зв`язку з чим наявна необхідність у проведенні слідчих дій з вилученим майном щодо арешту якого звертається сторона досудового розслідування.

Також, враховуючи, що вилучене майно, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме об`єкти які, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст. 170 КК України, шляхом заборони здійснювати його відчуження та розпорядження ними.

У судове засідання прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказав, що підтримує подане клопотання в повному обсязі та просить його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання також не з`явився, повідомлявся судом про дату, час та місце проведення судового засідання своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника/власників майна чи їх представників, оскільки їх відсутність у судовому засіданні не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221210000888 від 15.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України за фактом того, що група невстановлених осіб, в числі яких службові особи за попередньою змовою з використанням службового становища вчиняли незаконні дії по складанню та видачі медичних документів з внесеними до них неправдивими відомостями, в інтересах військовозобов`язаних осіб з метою сприяння останнім ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації та подальшого виїзду за межі України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура м. Харкова Харківської області.

06.02.2023 року слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.02.2024 року було проведено обшук в період часу з 09:14 до 11:41 у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_11 , в ході якого було вилучено вільні зразки почерку, запису та інші на 7 арк.; договір №б/н надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою з зразками почерку ОСОБА_4 ; копію трудової книжки на ім`я ОСОБА_4 ; довідку від 26.03.2020 р.; довідку від 24.02.2024; карточку водія зі зразками підпису ОСОБА_4 ; блокнот ОСОБА_4 та зошит з зразками почерку.

Власником вищевказаних вилучених речей та документів є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого від 07.02.2024 вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023221210000888 від 15.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 332 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України), у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стороною обвинувачення доведено, що вилучені документи є доказами вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди, мають зразки почерку, їх необхідно використати під час проведення судово-почеркознавчих та судових технічних експертиз, для яких відповідно до методики проведення судових експертиз необхідно надати оригінали вказаних документів, у зв`язку із чим вони мають доказове значення у кримінальному провадженні. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Таким чином, на час розгляду клопотання у суду існує сукупність підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно є доказом кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 132, 167-175, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, які були вилучені 06.02.2024 під час проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичним власником яких є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-вільні зразки почерку, запису та інші на 7 арк.; договір №б/н про надання послуг з технічного обслуговування абонентського пристрою з зразками почерку ОСОБА_4 ; копію трудової книжки на ім`я ОСОБА_4 ; довідку від 26.03.2020 р.; довідку від 24.02.2024; карточку водія зі зразками підпису ОСОБА_4 ; блокнот ОСОБА_4 та зошит з зразками почерку,

шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.

Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню , після проведення необхідних слідчих дій та судових експертиз передати вилучене майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1