Номер провадження: 11-сс/813/52/19

Номер справи місцевого суду: 520/20714/18 1-кс/520/8494/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потанін О. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого-судді: Потаніна О.О.

суддів: Кадегроб А.І., Мандрика В.О.

За участю прокурорів Книжника В.О. Хорсуненко О.В.

При секретарі: Стоянової Л.І.

Захисника ОСОБА_2

Підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2018 року по кримінальному провадженню за № 12018160330001469 від 26.09.2019 року про задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, також зазначено розмір застави у розмірі 594 592 грн, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5,

       підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3, підозрюється в скоєні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2018 року задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб стосовно ОСОБА_3, також зазначено розмір застави у розмірі 594 592 грн, ухвала обчислюється з 19.12.2018 року 07.32 год., припиняє свою дію 17.02.2019 року о 07.32 год.        

       В апеляції адвокат просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2018 року по кримінальному провадженню №12018160330001469 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – скасувати, та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього наступні обов’язки:

-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатись з території населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи;

-утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до СУ ГУНП в Одеській області документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю;

-перебувати за місцем мешкання, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Тімірязєва 64 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

У разі рішення суду про неможливість обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, захисник просить визначити розмір застави у межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При постановлені ухвали про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 суд посилається на наявність усіх без винятку ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що саме по собі, враховуючи особу підозрюваного, є досить дивним.

При оцінці ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення суд посилається на наявність змови групою осіб з розподіленням ролей, характер вчинення злочину та ретельної підготовки до нього. Також суд посилається на відомості прокурора щодо даних про можливу причетність підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Така оцінка зазначеного ризику, на думку захисту, є хибною та неприпустимою.

Так, змова групою осіб, розподілення ролей, характер вчинення злочину, належать в даному випадку до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення та не може відображати наявність або відсутність вказаного ризику, а відомості прокурора щодо можливої причетності до вчинення інших кримінальних правопорушень, взагалі не можна відносити до інформації, яка може впливати на становище підозрюваного.

При цьому суд взагалі не звернув увагу на відсутність будь-яких документальних відомостей компрометуючого характеру у відношенні підозрюваного.

Вирішуючи питання про наявність ризику незаконного впливу на свідків суд зазначає, що внаслідок ознайомлення підозрюваного з протоколами допитів свідків, йому стало відомо їх анкетні данні та місце мешкання, що й може слугувати обґрунтуванням вказаного ризику.

Таким чином, суд визначає те, що вказаний ризик фактично був створений стороною обвинувачення, адже ці данні підозрюваний отримав в якості додатків до клопотання про обрання запобіжного заходу.

Висновки про можливість існування ризику щодо приховування або спотворення доказів, зроблені на підставі того, що підозрюваний скоював злочин у нічний час доби, попередньо встановлював місце мешкання потерпілого, використовував автомобіль з іноземною реєстрацією, миттєво залишив місце скоєння злочину, також не зрозумілі.

По перше, всі вказані обставини також викладаються у стверджувальній формі, що є неприпустимим.

По друге, скоєння злочину у нічний час доби та попереднє встановлення місця мешкання потерпілого, залишення місця скоєння злочину не може свідчити про наявність такого ризику.

По третє, зазначений автомобіль не перебуває у користуванні підозрюваного ОСОБА_3

Оцінюючи вказане питання по перше слід звернути увагу на хронологію подій:

-17.12.2018 року у відношенні ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру;

-18.12.2018 Суворовським районним судом міста ОСОБА_4 постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_3 В ухвалі про надання дозволу на затримання суд посилається на те, що вказане повідомлення було направлено ОСОБА_3, а про його ухиляння від органів досудового розслідування свідчать неврученні поштові повідомлення та рапорт працівника поліції.

Тобто, висновок про ухиляння ОСОБА_3 від органів досудового слідства та суду зроблений за одну добу.

-19.12.2018 року о 07 год. 32 хв. ОСОБА_3 було затримано за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_6, о 10 год. 35 хв. повідомлено про підозру (від 17.12.2018). о 10 год. 40 хв. повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (від 19.12.2018) з причини уточнення анкетних даних.

По друге, у повідомлені про підозру вказано адресу фактичного проживання підозрюваного як: м. Одеса, вул. Львівська 64-а. Про те, проведеною перевіркою встановлено, що підозрюваний, разом зі своєю бабцею ОСОБА_5, мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Тімірязєва 64, земельна ділянка 13. що підтверджується ініціативним рапортом оперативних працівників від 22.11.2018 року, державним актом на право власності ІІ-ОД № 026812, витягом Державного земельного кадастру від 06.12.2018 року НВ-5107150822018, план-схемою СТ "Факел", технічним паспортом об'єкту нерухомого майна від 29.10.2003 року, довідкою СТ "Факел".

Однак при складанні повідомлення про підозру слідчий Білоусова О.В. вказала невірну адресу мешкання ОСОБА_3, що ставить під сумнів доставку та вручення її підозрюваному, що в свою чергу призвело до невірного формування в суду висновків щодо переховування особи.

Також слід підкреслити те, що підозрюваного було затримано саме за місцем мешкання, що аж ніяк не свідчить про його намагання переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того на користь підозрюваного свідчать обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, не встановлено жодних даних компрометуючого характеру, задовільний майновий стан, відсутність судимостей, відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

При встановленні розміру застави суд ураховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, визначив розмір застави, що дорівнює визначеної майнової шкоді, а саме 594 592 гривні, за для подальшого можливого звернення застави на задоволення цивільного позову.

З вказаним висновком суду не можна погодитись, адже застосовуючи саме такий підхід до визначення застави суд не прийняв до уваги той факт, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюються чотири особи, та в разі ухвалення обвинувального вироку майнова шкода буде відшкодовуватись ними солідарно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Також вважаю невірною оцінку майнового стану підозрюваного, в наслідок якої суд визначив за можливим внесення підозрюваним ОСОБА_3 саме такої застави, яка є для нього непомірною.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, адвоката і підозрюваного, які просили про задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Слідчим слідчого відділу Суворовського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області 17.12.2018 року ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України, у спосіб передбачений для вручення повідомлень.

Слідчим слідчого відділу Суворовського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області 17.12.2018 року ОСОБА_3, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України, у зв’язку із уточненням анкетних даних, а саме дати народження.

ОСОБА_3, 19.12.2018 року затримано на підставі ухвали слідчого судді за підозрою у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.

Прокурор звертається з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, знищення будь-яку з речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_3, діяння та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурори в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримали у повному обсязі, вказавши, що пред’явлена підозра та ризики в повній мірі обґрунтовуються долученими до клопотання матеріалами. В частині розміру застави, просили врахувати розмір майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення, наявність цивільного позову в рамках даного кримінального провадження.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики жодним чином не доведені. З моменту можливого вчинення кримінального правопорушення минув тривалий час. Сама по собі тяжкість можливого кримінального правопорушення не може виправдовувати необхідність застосування найтяжчого запобіжного заходу. Затримання не обґрунтоване. Стороні обвинувачення було достовірно відомо про місце перебування підозрюваного. Підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування, був затриманий вдома. До 19.12.2018 року підозрюваному не було відому про наявність кримінального провадження відносно нього. Розмір застави для ОСОБА_3 є непомірним. Прокурором не доведено існування особливих обставин для застосування такого розміру застави, а тому з урахуванням викладеного в сукупності, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов’язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як вбачається з наявної в матеріалах клопотання ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 18.12.2018 року, відносно ОСОБА_3 слідчим суддею надавався дозвіл на затримання останнього, в зв’язку, зокрема, з його ухиленням від органів досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.12.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могли вчинити правопорушення.

       Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10.10.2018 року, в якому останній детально охарактеризував порядок можливого вчинення відносно нього кримінального правопорушення та причини такого кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 - дружини потерпілого, яка надала свідчення, аналогічні показанням її чоловіка, та звернула увагу, що її чоловік є неконфліктною людиною тому і не створює жодних конфліктних ситуацій, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.10.2018 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 - дружини свідка ОСОБА_7, та ОСОБА_9 - сина потерпілого, які на момент скоєння злочину перебували в будинку за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Паркова, 19, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 - сусіда потерпілого, який допомагав гасити охоплений полум’ям автомобіль «TOYOTA SIENNA», номерний знак НОМЕР_1, протоколом огляду місця події від 26.09.2018 року, який проводився за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Паркова, 19, а також на прилеглій території до вказаного домоволодіння в результаті якого, зокрема виявлено та вилучено зразки речовини, змиви поряд та з автомобіля «TOYOTA SIENNA», номерний знак НОМЕР_1, полімерні пляшки з під напоїв «Кока кола» та «Моршинська» із залишками легкозаймистої рідини з характерним запахом нафтопродуктів, листя рослин із залишками маслянистої рідини, протоколом додаткового огляду місця події від 29.09.2018 року, який проводився за адресою: Одеська область Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Паркова, 19, в результаті якого, зокрема виявлено та вилучено фрагменти обгорілого шлангу, протоколом огляду місця події від 03.10.2018, який проводився за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Соборна, в результаті якого, зокрема виявлено та вилучено 2 слідів від протектора автомобільних шин на гіпсових зліпках та 4 недопалки від цигарок марки ОСОБА_2, протоколом огляду компакт-диску, на якому є відеофайли з камер видео спостереження за будинком № 19 по вул. Паркова, с. Фонтанка, Лиманський район. Одеська область, наданого потерпілим ОСОБА_6, де знаходився його автомобіль НОМЕР_2, протоколом огляду компакт-диску, наданого Комунальною установою «Центр інтегрованої системи видео спостереження та відео аналітики міста ОСОБА_4 ОМР (Центр-«077»)» з відеозаписами з камер видео спостереження та таблицею з фіксацією руху транспортного засобу марки BMW Х5 з розпізнаним номерним знаком болгарської реєстрації СВ 2794 АС, протоколом огляду компакт-диску, наданого на виконання запиту ТОВ «ОККО-рітейл» код ЄДРПОУ 30841082 з відеозаписами з камер видео спостереження за автозаправкою «ОККО», що розташована за адресою: м. Одеса, Херсонський сквер l-з за період часу 02:57 год. по 04:01 год. 26.09.2018 року, документами операторів з надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар»,  ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «лайфселл», до яких отримано тимчасовий доступ, про телефонні з’єднання терміналів мобільного зв’язку, що знаходились у розпорядженні підозрюваних, а також інформаційною довідкою із аналізом зазначеної інформації, з якої вбачається, що ОСОБА_3 на час скоєння злочину перебував у зоні дії базових станцій операторів з надання телекомунікаційних послуг за адресою вчинення інкримінованого злочину, а також отримано інформацію, що свідчить про можливу причетність останнього до скоєння подібних злочинів на території інших обласних центрів, висновком судової автотоварознавчої експертизи № 18-4063/4933/4934 від 20.11.2018 року по дослідженню автомобіля Toyota Sienna, н.з. ВН0040НН, відповідно до якої сума матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля визначається рівною 594592,00 грн., актом про пожежу від 26.09.2018 та звітом про причину виникнення пожежі від 28.09.2018 відповідно до яких найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі автомобіля Toyota Sienna, н.з. ВН0040НН є занесення стороннього джерела запалювання із зовні, протоколами обшуків, проведених 19.12.2018 року за адресами проживання підозрюваних, у ході яких вилучено, зокрема, мобільні телефони з сім картками, які використовувались підозрюваними під час скоєння злочину, одяг, у якому вони були одягненні під час вчинення злочину.

Апеляційний суд враховує, що у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ССПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні, зокрема, у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, зухвалість інкримінованого кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер та розмір шкоди, завданий внаслідок можливого вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, ту обставину, що відносно підозрюваного ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси надавався дозвіл на затримання, в зв’язку, зокрема, з уникненням останнього від органів слідства, колегія суддів приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик можливого подальшого переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду.

Про схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушеннь свідчить характер вчиненого кримінального правопорушення, ретельна підготовка до нього. Відомості про те, надані апеляційному суду прокурором , відносно ОСОБА_3, на даний час свідчать про можливу причетність підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень на території інших областей відомості відносно яких внесені в ЄРДР.

При вирішенні питання про наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження, колегія судів, враховує те, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця проживання і роботи, внаслідок ознайомлення з відповідними протоколами слідчих (розшукових) дій, яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, що дає підставу вважати , що під впливом підозрюваного останні можуть змінити показання під час судового розгляду, а тому такий ризик також наявний.

Про наявність ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчать фактичні обставини справи в частині дій підозрюваного, який з власної ініціативи за попередньою змовою з іншими підозрюваними встановив місце проживання потерпілого, поїхав до нього додому та зініціював пошкодження його майна небезпечним способом для оточуючих, шляхом підпалу, що призвело до тяжких наслідків. Така зухвала поведінка свідчить про явне нехтування загальноприйнятими нормами моралі, а тому підозрюваний може здійснити спроби перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, та, таким чином, перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, враховуючи, фактичну поведінку підозрюваного при підготовці та вчиненні інкримінованого йому злочину, яким було вжито ряд заходів з метою недопущення викриття його злочинних дій (попереднє встановлення місця проживання потерпілого, скоєння злочину у нічний час доби, сприяння іншим учасникам злочину у безперешкодному його вчиненні, використання автомобіля з іноземною реєстрацією та миттєве залишення місця скоєного правопорушення на вказаному транспортному засобі), слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого знищення речей чи документів, які мають значення в рамках даного кримінального провадження.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини у сукупності, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та наявні ризики, колегія суддів приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, розмір майнової шкоди, завданий в результаті вчинення кримінального правопорушення, який згідно висновку експерта становить 594 592 гривень, беручи до уваги наявність цивільного позову в рамках даного кримінального провадження, враховуючи можливість в подальшому зверненні застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 594 592 гривень,

Колегія суддів перевіряючи доводи апеляції в цієї частині зважила всі викладені обставини і прийшла до висновку, що слідчий суддя визначаючи розмір застави не достатньо врахував положення закону визначивши розмір заставив гривньовому еквіваленті, так як ст. 182 КПК України розмір застави визначає в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням даної обставини, колегія суддів вважає за необхідне скасувати прийняте рішення і постановити нову ухвалу в якій застосувати до підозрюваного розмір застави на підставі ст.182 КПК України з урахуванням виключності противоправних дій і суспільної небезпеки дій які вказані в підозрі, дані про особу, її роль в скоєні злочину, майновий і сімейний стан.

На думку колегії суддів з урахуванням наслідків скоєного, значної ролі підозрюваного, , суми шкоди і розміру заявленого позиву колегія суддів вважає за необхідне призначити заставу у 250 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480250 грв..

Колегія суддів перевіряючи доводи апеляції перевірила всі викладені обставини з совокупністю приведених доказів по причасності обвинуваченого до скоєння злочинів в яких він підозрюється і ризиків в обґрунтованості міри запобіжного заходу.

Слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вірно вказав на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України , яке є тяжким злочином.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2018 року  задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб стосовно ОСОБА_3, з визначенням розміру застави  594 592 грн,  -  скасувати.

Винести нову ухвалу, якою клопотання прокурора Книжника В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 з застосуванням застави – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.02.2019 року в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 480 250 (чотириста вісімдесят тисяч двісті п’ятдесят) гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на  рахунок Одеського апеляційного суду.

ОСОБА_11 Євгенович звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення підозрюваним визначеного колегію суддів розміру застави, покласти на нього строком на два місяці наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду в частині покладання на підозрюваного, обвинуваченого, обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України складає до17.02.2019 року, з моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського

апеляційного суду : О.О.ОСОБА_12ОСОБА_13Кадегроб

З оригіналом згідно суддя: О.О.Потанін