Справа № 545/374/24

Провадження №  1-кп/545/527/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава кримінальне провадження на підставі угоди про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільське Полтавського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого ФГ « ОСОБА_6 » на посаді водія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

у с т а н о в и в:

27.11.2023, близько 00 год. 00 хв. в с. Марківка Полтавського району Полтавської області, інспектором СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 спільно з інспектором СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , які відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, які обіймають постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розподільчих функцій і призначені на вказану посаду відповідно до наказу начальника ГУНП в Полтавській області, виконуючи посадові інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, в обов`язки якого входить своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, у випадках визначених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, під час несення служби у складі екіпажу «Райдуга-1» СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, виявлено факт вчинення громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

У подальшому, ОСОБА_4 , 27.11.2023, близько 00:15 год., в с. Марківка Полтавського району Полтавської області, маючи бажання та єдиний намір, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в усній формі звернувся до працівників поліції, а саме до інспектора СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та інспектора СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 з пропозицією надання їм неправомірної вигоди – надати грошові кошти у сумі 4000 гривень за невчинення співробітником поліції відносно нього дій з використанням наданого поліцейським службового становища, а саме за не складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, тобто невчинення дій, передбачених п.п. 7 п. 2 Посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, тобто здійснив позицію надати неправомірну вигоду службовій особі.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за  ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду певних дій з використанням наданої їй влади чи службового становища.

23.01.2024 між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту даної угоди про визнання винуватості, вбачається, що під час досудового розслідування та судового провадження підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнає винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення і прийняв зобов`язання беззастережно визнати свою винуватість в обсязі підозри в скоєному кримінальному правопорушенні. Також сторони угоди дійшли згоди на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

Перевіривши вказану угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд доходить висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 472 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дату її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з`ясовано,  що   ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У судовому засіданні суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання та розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це обвинувачений підтвердив суду та просив угоду затвердити. Захисник обвинуваченого просила затвердити угоду.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги законодавства, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1)кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньою тяжкості, тяжких злочинів;

2)особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3)особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором також групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацію злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення  визнав повністю та пояснив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вони викладені в обвинувальному акті.

Отже, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду певних дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Дослідженням особи встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працює водієм ФГ «Ваці», одружений, дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, має місце постійного проживання, де характеризується формально позитивно.

При відсутності обставин,  які обтяжують покарання обвинуваченому, обставинами,  які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України. Прокурор та обвинувачений погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують, відсутність обставин що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не убачає.

Витрати на залучення експерта в справі відсутні.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , укладену 23 січня 2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити покарання у виді ШТРАФУ у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                    Карина ХАРАБАДЗЕ