ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

24 січня 2019 року

Справа №  280/4990/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький ДБК” (далі – позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС.

Крім того, представником позивача 19.12.2018 року подано до суду клопотання  про забезпечення адміністративного позову, яке ухвалою суду від 19.12.2018 повернуто без розгляду, у зв’язку з поданням заяви без додержання вимог статті 154 КАС України.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року відкладено підготовче засідання на 30.01.2019 року.

23 січня 2019 року від представника позивача надійшла до суду заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

зупинення дії постанови про арешт майна боржника за ВП №58022123 від 14.01.2019 року Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області;

зупинення дії оскаржуваних постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами: від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС  до  прийняття відповідного рішення суду по суті спору.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, оскільки доводи представника позивача про необхідність заслухати пояснення представників сторін суд вважає необґрунтованими.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява  підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області пред’явлено до примусового виконання постанови про накладення штрафу від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС.  

14 січня 2019 року державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про арешт майна боржника ВП №58022123, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Запорізький ДБК» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 140047,20 грн.

На думку представника позивача, винесення зазначеної постанови про арешт майна призводить до зупинки діяльності підприємства, яка полягає у тому числі і у виникненні загрози передчасної вимоги кредиторів щодо повернення  кредитних коштів за договором кредитної лінії укладеного між позивачем та ПАТ КБ «Індустріалбанк» від 03.11.2018 року №23-5/0100/5/18 та неможливістю вчиняти нотаріальні дії щодо придбання позивачем рухомого майна – баштового крану, в наслідок наявної заборони у реєстрі боржників.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №58022123 може призвести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду даної адміністративної справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про забезпечення адміністративного позову в частині зупинення стягнення за виконавчими документами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС.

В частині забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про арешт майна боржника за ВП №58022123 від 14.01.2019 року Вознесенівського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, суд відмовляє з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

За таких обставин, враховуючи те, що постанова про арешт майна боржника за ВП №58022123 від 14.01.2019 року не є предметом судового оскарження в даній справі, то відповідно забезпечення позову шляхом зупинення дії такої постанови не допускається в силу приписів Закону.  

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова,4 код ЄДРПОУ 30616508) про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити стягнення за виконавчими документами – постановами про накладення штрафу від 15 листопада 2018 року №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС, що видані Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про арешт майна боржника за ВП №58022123 від 14.01.2019 року Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                    І.В. Новікова