ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.01.2019р. № 5/33б

Суддя господарського суду Донецької області І.К. Чорненька розглянувши позовну заяву

за позовом Заступника керівника Маріупольської міської прокуратури №1, м. Маріуполь

в інтересах держави

в особі - Донецької обласної ради, м. Маріуполь; Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, м. Краматорськ

до відповідача 1 - Чернова Володимира Ігоровича, м. Маріуполь

відповідача 2 - ОСОБА_2, м. Маріуполь

відповідача 3 - Малого приватного підприємства «Азовметалообмін», м. Маріуполь

Треті особи на сторона позивача:

1 - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м.Харків

2 - Комунальна лікувально-профілактична установа «Міський міжрайонний онкологічний диспансер м. Маріуполя», м. Маріуполь

Треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1 - Донецька товарна біржа, Донецьк

2- Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко Сергій Валерійович, м. Маріуполь

про визнання недійним прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та визнання права власності на будівлю

в межах справи

за заявою кредитора (заявника) Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

до боржника Малого приватного підприємства «Азовметалообмін», м. Маріуполь

про банкрутство

ліквідатор - Чернов В.І.

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019р. до господарського суду надійшла позовна заява Заступника керівника Маріупольської міської прокуратури №1, м. Маріуполь №73-158-18 від 28.12.2018р. в інтересах держави особі - Донецької обласної ради, м. Маріуполь; Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, м. Краматорськ до відповідача 1 - Чернова Володимира Ігоровича, м. Маріуполь; відповідача 2 - ОСОБА_2, м. Маріуполь; відповідача 3 - Малого приватного підприємства «Азовметалообмін», м. Маріуполь, про визнання недійним прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та визнання права власності на будівлю по АДРЕСА_1 за територіальною громадою Донецької області, за якою просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження;

- розглянути всі позовні вимоги в порядку загального позовного провадження;

- визнати недійними прилюдні торги з продажу майна підприємства банкрута - МПП «Азовметалообмін», проведені 20.12.2013р. на Донецькій товарній біржі;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання ОСОБА_2 нерухомого майна - будівлі по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі з прилюдних торгів, видане 24.12.2013р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бедненко С.В.;

- визнати право власності на будівлю по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі площею 310,2 кв.м. та вартістю 1621887,00грн. за спільною власністю територіальної громади Донецької області;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Донецької області кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 5286,00грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на те, що в ході досудового розслідування 20.12.2013р. з прилюдних торгів, проведених на Донецькій товарній біржі, ліквідатором МПП «Азовметалообмін» - арбітражним керуючим Черновим В.І. продане нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі, площею 310,2 кв.м., як майно МПП «Азовметалообмін». При цьому, на думку позивача, зазначена будівля не належала МПП «Азовметалообмін», у зв'язку з чим прилюдні торги з продажу приміщення по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі підлягають визнанню недійсними, а спірна будівля поверненню до комунальної власності.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказана позовна заява передана до провадження судді І.К. Чорненької в межах справи про банкрутство Малого приватного підприємства «Азовметалообмін» (код ЄДРПОУ 13496103), присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №5/33б.

Дослідивши матеріали позовної заяви Заступника керівника Маріупольської міської прокуратури №1, м. Маріуполь №73-158-18 від 28.12.2018р., суд зазначає наступне:

Відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного та позовного (загального або спрощеного) провадження. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 30 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

При цьому, зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником (ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») тощо.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону про банкрутство); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону про банкрутство); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону про банкрутство); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону про банкрутство); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону про банкрутство).

Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі №925/1874/13.

Висновку про те, що у межах справи про банкрутство мають розглядатися усі без виключення спори за участю боржника або мають розглядатися вимоги за заявами боржника до третіх осіб(що тягне за собою зміну територіальної юрисдикції (підсудності), а також звільнення від сплати судового збору), постанова Верховного Суду від 06.04.2018р. у справі №925/1874/13 не містить - під словами «таких спорів» в ній розуміються саме спори про визнання недійсними або спростування правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, та, відповідно, витребування з чужого незаконного володіння майна боржника, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, оскільки інші спори у постанові Верховного Суду не розглядаються і не аналізуються.

Як зазначалось вище, відповідно до ч.4. ст.10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника та вимоги, що стосуються виявлення майна боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута.

Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі №925/1874/13.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Отже, порушення правил об'єднання позовних вимог не є безумовною підставою для повернення позову.

Частиною 6 ст.173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. З цієї норми закону необхідно зробити висновок про те, що повернення позову на підставі п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України може бути здійснено у випадку неможливості (недоцільності) роз'єднання позовних вимог.

В даному випадку, позовна заява Заступника керівника Маріупольської міської прокуратури №1, м. Маріуполь №73-158-18 від 28.12.2018р. в інтересах держави особі - Донецької обласної ради, м. Маріуполь; Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, м. Краматорськ, містить вимоги, зокрема:

«- визнати право власності на будівлю по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі площею 310,2 кв.м. та вартістю 1621887,00грн. за спільною власністю територіальної громади Донецької області.»

Вказані вимоги позивача про визнання право власності на будівлю по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі площею 310,2 кв.м. та вартістю 1621887,00грн. за спільною власністю територіальної громади Донецької області, яка не є учасником справи про банкрутство, не охоплюються предметом спору згідно з частиною 4 ст. 10 Закону про банкрутство, як таки, що є "концентрацією в межах провадження у справі про банкрутство всіх майнових спорів боржника", оскільки такі вимоги є немайновими та стосуються юридично значимих дій третіх осіб, а не боржника та, відповідно, зазначене виключає можливість застосування положень, визначених ст. 173 ГПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку позовну заяву №73-158-18 від 28.12.2018р. Заступника керівника Маріупольської міської прокуратури №1, м. Маріуполь, в інтересах держави особі - Донецької обласної ради, м. Маріуполь; Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, м. Краматорськ до відповідача 1 - Чернова Володимира Ігоровича, м. Маріуполь; відповідача 2 - ОСОБА_2, м. Маріуполь; відповідача 3 - Малого приватного підприємства «Азовметалообмін», м. Маріуполь, про визнання недійним прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та визнання права власності на будівлю по АДРЕСА_1 за територіальною громадою Донецької області, повернути позивачу.

Згідно ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 162, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву №73-158-18 від 28.12.2018р. Заступника керівника Маріупольської міської прокуратури №1, м. Маріуполь, в інтересах держави особі - Донецької обласної ради, м. Маріуполь; Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, м. Краматорськ до відповідача 1 - Чернова Володимира Ігоровича, м. Маріуполь; відповідача 2 - ОСОБА_2, м. Маріуполь; відповідача 3 - Малого приватного підприємства «Азовметалообмін», м. Маріуполь, про визнання недійним прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та визнання права власності на будівлю по АДРЕСА_1 за територіальною громадою Донецької області, повернути позивачу.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Додаток: позовна заява №73-158-18 від 28.12.2018р. з додатками.

Суддя І.К. Чорненька