Єдиний унікальний номер 229/1721/18 Номер провадження 22-ц/804/263/19

Категорія 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Будулуци М.С.

суддів: Агєєва О.В., Санікової О.С.,

за участю секретаря Сергєєвої К.О.,

представника ТОВ «Агро-Бета» Куракіної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» про визнання договору емфітевзису недійсним (справа № 229/1721/18, суддя Рагозіна С.О., повне судове рішення складено 12 жовтня 2018 року в м. Дружківка Донецької області), -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 4,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, що знаходиться на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області.

05 квітня 2018 року позивачу ОСОБА_2 стало відомо, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» був укладений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який був зареєстрований 05 жовтня 2016 року. Вважає даний договір емфітевзису недійсним, оскільки на час дії довіреності повірені не мали повноважень на укладення договору емфітевзису.

Просила визнати вказаний договір недійсним, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» повернути їх належну земельну ділянку, здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» про визнання договору емфітевзису недійсним відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, а саме скасовано заборону суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,51 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, що знаходиться на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області.

Із вказаним рішенням Дружківського міського суду Донецької області не погодилась ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, позивач зазначає, що підставою для її звернення до суду першої інстанції було порушення повіреним меж повноважень, які були надані йому у довіреності від 18 березня 2011 року, а саме було укладено договір емфітевзису, а не оренди чи обміну. Скаржник наголошує, що право укладати договір емфітевзису вона не надавала і ніяким чином не схвалювала дії представника по укладанню вказаного договору.

Також ОСОБА_2 не вважає правомірними посилання суду першої інстанції на висновок судово-лінгвістичної експертизи про те, що при укладенні договору емфітевзису представником ОСОБА_3 від імені власника земельної ділянки ОСОБА_2 перевищення повноважень не мало місце. Свою позицію обґрунтовує тим, що даний висновок не є належним доказом, оскільки ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» Національної академії наук України, якому було доручено проведення вказаної експертизи, відсутнє в переліку науково-дослідних установ судових експертиз на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Зокрема під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач звертала увагу на те, що до діяльності ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» Національної академії наук України» не відноситься надання висновків щодо встановлення змісту понять, лексичного значення слів, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах. Дана обставина підтверджується інформацією з сайту Міністерства юстиції України «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», де вказано, що основним видом діяльності ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» є дослідження та експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук. Отже, висновок, який є в матеріалах справи, складений з порушенням вимог законодавства, оскільки не підтверджений кваліфікацією експерта.

На вказану апеляційну скаргу, від представника ТОВ «Агро-Бета» надійшов відзив, у якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення та стягнути з неї витрати на професійну правничу допомогу адвоката Кириченко Ю.Ю.. Представник відповідача зазначає, що апеляційна скарга не містить в собі жодної обґрунтованої підстави, передбаченої статтею 376 ЦПК України.

На думку відповідача доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» є суб'єктом науково-дослідної, експертної та видавничої діяльності та діє відповідно до Конституції України, Законів України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Також, ТОВ «Агро-Бета» звертає увагу на п. 2.2. Статуту ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», в якому зазначено, що предметом діяльності підприємства є здійснення лінгвістичних експертиз різного профілю. Тому, на думку відповідача, ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» має повноваження на проведення лінгвістичних експертиз. Крім того, висновки такої експертизи були враховані Верховним Судом як належний доказ по інших справах.

Крім того, відповідач зазначив, що ОСОБА_3, підписуючи договір емфітевзису 22 квітня 2011 року, діяв в рамках повноважень, наданих йому нотаріально посвідченою довіреністю від 18 березня 2011 року, оскільки відповідно до її змісту довіритель надає повіреним право бути її представником з усіма необхідними повноваженнями з будь-яких питань, які стосуються позивача як власника земельної ділянки площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, що також підтверджено висновком ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» (а.с. 203 - 204).

Позивач в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, але про час і місце розгляду справи повідомлена судовою повісткою, в заяві від 29 січня 20128 року просила розглянути справу без її участі (а.с. 201, 226, 227 - 228).

Представник ТОВ «Агро-Бета» Куракіна Н.А. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд вважав можливим розглянути справу за відсутністю позивача, оскільки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того що, з огляду на висновок судово-лінгвістичної експертизи, при укладенні договору емфітевзису представником ОСОБА_3 від імені власника земельної ділянки ОСОБА_2 перевищення повноважень не мало місце.

Інші підстави для визнання цього договору недійсним стороною позивача, на думку суду, не було наведено.

Одночасно суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача повернути їй належну земельну ділянку, оскільки остання користується нею правомірно.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, що неоспорені сторонами.

Позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 8).

18 березня 2011 року ОСОБА_2 склала довіреність ОСОБА_7 та ОСОБА_3, відповідно до якої надала їм повноваження, зокрема, усі необхідні повноваження у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами з будь-яких питань, які стосуються її, як власника земельної ділянки площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області ті (а.с.77-78).

22 квітня 2011 року між власником земельної ділянки ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 з одного боку та ТОВ «Агро-Бета» з іншого боку був укладений договір про надання права користування земельною ділянкою площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області. Строк дії договору - 100 років (а.с. 41-45).

Договір емфітевзису був зареєстрований 05 жовтня 2016 року в управлінні адміністративних послуг Чернігівської міської ради Чернігівської області (а.с.9 зв. бік).

Висновки суду першої інстанції суперечать нормам матеріального та процесуального права і не відповідають встановленим обставинам по справі.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою, третьою статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (частина перша, третя статті 238 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Перевищення повноважень - це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівкою того, кого представляють або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ із довірителем.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що при укладанні 22 квітня 2011 року її представником за дорученням ОСОБА_3 з ТОВ «Агро-Бета» договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзису) площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на строк 100 років, її представник перевищив свої повноваження, так як вона не уповноважувала його на укладання такого договору і не схвалювала його в наступному.

Зазначені доводи нічим не спростовуються.

З тексту довіреності від 18 березня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 надала довіреність на представництво, якою уповноважила ОСОБА_7 та ОСОБА_3 бути її представниками з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, комунальних, господарських та інших органах, підприємствах, установах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в тому числі, але не обмежуючись, в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, судах будь-якої юрисдикції з усіма правами, які надано процесуальним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, нотаріату, земельних ресурсів, підприємствах центру державного земельного кадастру, а також у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами з будь-яких питань, які стосуються її, як власника земельної ділянки площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Для цього нею надано їм право: представляти її інтереси з усіх без винятку питань, що стосуються її як власника земельної ділянки,оформлювати та подавати усі необхідні документи; одержувати… відповідні рішення, довідки,...укладати та підписувати від її імені усі дозволені законодавством правочини щодо обміну земельних ділянок на будь-яку іншу земельну ділянку,…укладати договори оренди земельної ділянки; договори про внесення змін до укладених договорів; представляти її інтереси в судах і т.п.

Таким чином, ОСОБА_2 надала довіреністю повноваження представляти її інтереси з усіма необхідними повноваженнями, в тому числі у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами з будь-яких питань, які стосуються її, як власника земельної ділянки площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

І для виконання цих повноважень надала право здійснювати конкретні дії, а саме: представляти її інтереси з усіх без винятку питань, що стосуються її як власника земельної ділянки, оформлювати та подавати усі необхідні документи; одержувати… відповідні рішення, довідки,...укладати та підписувати від її імені усі дозволені законодавством правочини щодо обміну земельних ділянок на будь-яку іншу земельну ділянку,…укладати договори оренди земельної ділянки; договори про внесення змін до укладених договорів; представляти її інтереси в судах і т.д..

Тобто, поряд з іншими діями, нею надано право представникам на укладання конкретних договорів, а саме: правочинів щодо обміну земельних ділянок та договору оренди земельної ділянки. Повноваження повіреного на укладання договору емфітевзису відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 від імені ОСОБА_2 довіреність не містить.

Зазначеним спростовуються доводи представника ТОВ «Агро-Бета» стосовно того, що довіреність надає право бути представниками ОСОБА_2 з усіма необхідними повноваженнями з будь-яких питань, які стосуються її, як власника земельної ділянки.

Так як текст довіреності уточнює, що для виконання цих повноважень надано право і зазначено конкретний перелік дій, на які мають право представники, в тому числі, укладання договорів лише обміну та оренди. Укладання будь-яких інших договорів в довіреності не зазначено.

За встановлених обставин, укладаючи 22 квітня 2011 року договір про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзису) площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, представник ОСОБА_2 перевищив свої повноваження, тобто довільно збільшив обсяг прав на здійснення правочинів, який встановлено вказівкою позивача, оскільки укладання саме такого договору не було передбачено довіреністю, чим порушив права позивача.

Представник зі своєї ініціативи розширив межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ із довірителем і не отримавши наступного схвалення правочину довірителем.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання договору емфітевзису недійсним, суд першої інстанції в обґрунтування рішення послався як на доказ лише на висновок судової лінгвістичної експертизи №056/273 від 10 вересня 2018 року, проведеної ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», згідно якої:

1) текст абзацу 4 довіреності не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що зміст висловлення «представляти мої інтереси з усіх без винятку питань, що стосуються мене як власника земельної ділянки, оформлювати та подавати усі необхідні документи» розкривається й конкретизується в наступних висловлюваннях абзацу 4;

2) з погляду лінгвістичної кваліфікації текст довіреності не містить вказівки на те, що обсяг наданих повноважень не включає повноваження на укладення договору емфітевзису;

3) текст довіреності не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що перелік дій, право на які надається довіреністю, наведений в абзаці 4, є вичерпним (а.с.126).

Втім, згідно зі статтею 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (стаття 89 цього Кодексу).

Висновок експертизи відображає погляд лінгвістичної кваліфікації, лексичне оформлення і пунктуацію досліджуваної довіреності, її інтерпретацію. Як вбачається з мотивувальна частина експертизи, вона містить лінгвістичні дослідження, які не є правовими. Заключна частина цієї експертизи містить відповіді на питання з погляду лінгвістичної кваліфікації, які не є категоричними судженнями стосовно обсягу наданих довіреністю повноважень, в тому числі, на укладення договору емфітевзису від імені власника земельної ділянки.

Таким чином, дослідження та його заключна частина лінгвістичної експертизи не містять категоричних та однозначних висновків, які спростовують твердження позивача, а є лише припущеннями стосовно обсягу наданих повноважень за довіреністю.

За змістом ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції прийнято як належний доказ висновок лінгвістичної експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

Правову оцінку представленим доказам, і зокрема довіреності, суд першої інстанції не надав, обмежившись висновками експертизи про лінгвістичні підстави тексту довіреності, що призвело до висновків, які не відповідають встановленим обставинам по справі.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Оскільки позовні вимоги про визнання договору емфітевзису підлягають задоволенню, то підлягає поверненню позивачу і спірна земельна ділянка.

Враховуючи, що апеляційним судом встановлено неправильне застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, то судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позовні вимоги задоволені, судові витрати пов'язанні з розглядом справи покладаються на відповідача.

Задовольняючі апеляційну скаргу, суд, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір: 704 грн. 80 коп. за подання позовної заяви;1 057 грн. 20 коп. за подання апеляційної скарги.; 352 грн.40 коп. за подання заяви про забезпечення доказів (які, відповідно до ст. 133 ЦПК України відносяться до судових витрат), а всього - 2 114 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2018 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» про визнання договору емфітевзису недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 22 квітня 2011 року між ОСОБА_2, в особі її представника ОСОБА_3, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета», що зареєстрований Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради 05 жовтня 2016 року за № 16782658.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» повернути ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,51 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Соловйовської селищної ради Ясинуватського району Донецької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Бета» (ЄДРПОУ 36479128) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2 114 грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений « 29 » січня 2019 року.

Суддя Донецького

апеляційного суду Будулуца М.С.