Справа 2-717/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Яківчика І.В.
при секретарі Гулей М.Г.
за участю сторін та їх представників ОСОБА_1 і ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 від імені якого заяву подав представник ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності, шляхом визнання свідоцтва на спадщину частково недійсним
встановив:
Позивач ОСОБА_3 від імені якого діє ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом посилаючись на те, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 11.08.2004 року за ним визнано право власності на 1/18 частку квартири АДРЕСА_1. Позивач звернувся до Сторожинецького РБТІ для реєстрації вказаного права але реєстратором прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації з посиланням на те, що судом не скасовувались правовстановлюючі документи по яких право власності на квартиру визнано за відповідачем. Позивач вважає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.03.2001 року підлягає скасуванню в частині визнаної за ним 1/18 частки квартири тому, що воно видано незаконно і перешкоджає праву позивача на реєстрацію власності згідно рішення суду, а також тому, що нотаріусом при оформленні і видачі свідоцтва було невірно визначено частки спадкоємців. Крім того позивач зазначив, що підстави для скасування свідоцтва є відмінними від тих підстав по яких було прийнято судове рішення апеляційним судом 11.08.2004 року. Просив припинити право власності ОСОБА_4 на 1/18 частку квартири АДРЕСА_2 шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.03.2001 року в цій частині і покласти на відповідача всі судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити посилаючись на викладені обставини.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що право власності на спірну квартиру визнано за ОСОБА_4, а позивач має тільки право на компенсацію 1/18 частки цієї квартири і вказана компенсація сплачена ОСОБА_3 на рахунок останнього в Ощадному банку України. Просили повністю відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі суд на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так дослідженими в суді доказами було встановлено, що рішенням Сторожинецького районного суду від 12.07.2001 року яке набрало законної сили, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було здійснено розподіл спадкового майна та виділено в натурі ОСОБА_4 і визнано його власником квартири АДРЕСА_3, що в м.Сторожинець із якого на користь ОСОБА_3 стягнуто грошову компенсацію вартості долі ОСОБА_3 в квартирі.
Також судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 11.08.2004 року, яке також набрало законної сили, в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності недійсним і визнання права власності на 7/18 часток квартири, зазначені позовні вимоги задоволені частково. При цьому за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/18 частку спірної квартири, а в задоволенні вимог щодо скасування оспорюваних свідоцтв відмовлено за безпідставністю вимог.
Згідно положень ст.61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, як випливає із рішення Сторожинецького райсуду від 12.07.2001 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11.08.2004 року, оскільки ОСОБА_4 виділено спірну квартиру в натурі і визнано за ним право власності на всю квартиру, а також стягнуто на користь ОСОБА_3 вартість його долі в квартирі то ОСОБА_3 в будь-якому випадку, переставши бути співвласником даної квартири не може претендувати на квартиру в натурі.
При цьому, на думку суду, ОСОБА_3, отримавши вже після поділу в натурі даної квартири, право власності за рішенням апеляційного суду від 11.08.2004 року на 1/18 частину квартири, не може претендувати на цю частку в натурі, а тільки на грошову компенсацію за 1/18 в спірній квартирі чим обмотивовується також і рішення Апеляційного суду про безпідставність вимог щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину і про право власності на спірну квартиру.
З цих міркувань суд не знаходить підстав до застосування вимог ст.331 ч.2 та ст.1299 ЦК України та крім того вважає безпідставними і посилання позивача на вимоги ст.1301 ЦК України, оскільки ОСОБА_4 якому видане свідоцтво про право на спадщину мав право на спадкування, а інших випадків які б були передбачені законом, позивачем не наведено.
Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 88 213, 215, 223 ЦПК України, та ст.ст. 331, 1299, 1301 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності, шляхом визнання свідоцтва на спадщину частково недійсним відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в тому ж порядку, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: