30.01.2019

ЄУН 337/4848/18

4-с/337/3/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 січня 2019р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Нещеретної Л.М.

за участю секретаря – Шварцер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі скаргу ПАТ «Родовід банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 на дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, заінтересована особа – ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2018р. до суду надійшла вказана скарга, яку заявник мотивує тим, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2014р. на користь Банку з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 68339,94 доларів США. На підставі вказаного рішення стягував отримав виконавчий лист, який було пред’явлено до примусового виконання до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя. 05.10.2018р. Банк отримав постанову державного виконавця Дружко А.І. від 22.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з тим, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Вважає дану постанову неправомірною, оскільки в порушення вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не здійснено усіх необхідних заходів для виконання судового рішення, зокрема, не зроблено запитів до банківських установ щодо наявності у боржника рахунків та наявних на них грошових коштів, не подано подання про примусове проникнення до житла боржника та виявлення в ньому її майна, на яке можливо звернути стягнення, не подано подання щодо обмеження виїзду боржника за межі України, не здійснено заходів щодо її розшуку та перевірки її майнового стану. Винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є формальною, винесена без достатніх правових підстав. Також зазначив, що копію постанови державного виконавця отримав 05.10.2018р., 10-денний строк на її оскарження спливає 16.10.2018р., тому скарга до суду подається з дотриманням строку звернення.

Просить визнати протиправними дії державного виконавця Хортицького ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_3 щодо повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати постанову державного виконавця від 22.06.2018р.ВП № 47457321.

Представник заявника в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, скаргу підтримує повністю та просить її задовольнити.

Державний виконавець Хортицького ВДВС м.Запоріжжя ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, подала письмові пояснення, в яких зазначила, що державним виконавцем було вичерпано усі законні засоби виконання судового рішення, тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена нею законно. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність зазначених осіб.

Суд, дослідивши матеріли справи, вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.124,129 Конституції України, ст.18 ЦПК України, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в Україні на даний час регулюється Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. (далі – Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37Закону №1404-VIII  виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення

Відповідно до ч.1,5 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. 

Згідно з ст.447-449 ЦПК України  сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2014р. з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» стягнута заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 68339,94 доларів США.

Вказане рішення набрало законної сили і 20.01.2015р. представнику стягувача судом видано виконавчий лист №2/337/1517/2014, який 06.05.2015р. було пред’явлено до примусового виконання до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя.

Постановою державного виконавця від 08.05.2015р. відкрито виконавче провадження ВП №47457321 з виконання вказаного судового рішення.

Згідно з наданими суду копіями матеріалів виконавчого провадження в червні 2018р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання боржника ОСОБА_2, майно, не яке можливо звернути стягнення, не виявлено; 18.05.2018р. зроблені запити до ПФУ, ДФСУ – інформація про доходи боржника ОСОБА_2 відсутня; 22.11.2017р. проведені електронні торги з реалізації належного боржнику майна – транспортного засобу, виручені грошові кошти в сумі 120 130,53грн. перераховані 12.12.2017р. на рахунок стягувача; 18.05.2015р. винесена постанова про арешт майна боржника – транспортного засобу; 22.06.2018р. отримана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою боржнику ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, право власності зареєстровано 27.03.2008р..

Постановою державного виконавця Дружко А.І. від 22.06.2018р. виконавчий лист повернутий стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37ЗУ «Про виконавче провадження» - законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

За змістом вказаної постанови зареєстрована на праві власності за боржником ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_2 є предметом іпотеки за договором іпотеки ВКІ №618848 від 18.03.2008р., укладеного на забезпечення виконання кредитного договору №34/ІЖ-003.08.1 від 18.03.2008р. Однак звернення стягнення на неї на даний час неможливо відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Іншого майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, можливість проведення інших виконавчих дій вичерпана.

Копія постанови державного виконавця від 22.06.2018р. фактично направлена на адресу стягувача 26.09.2018р. та отримана ним 05.10.2018р.

З даною скаргою представник стягувача звернувся до суду 16.10.2018р., тобто з дотриманням встановленого 10-денного строку.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини даної справи, оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про незаконність дій державного виконавця Дружко А.І. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки надані суду матеріали виконавчого провадження не містять достатніх відомостей про те, що державним виконавцем були прийняті усі допустимі, ефективні заходи щодо примусового виконання судового рішення, в результаті яких не виявлено майна боржника, на яке б можливо було звернути стягнення. Протягом 3х років здійснення виконавчого провадження державним виконавцем лише в травні 2018р. зроблені запити до ПФУ та ДФСУ щодо виявлення доходів боржника, отримана довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в червні 2018р. здійснено вихід за місцем проживання боржника. В листопаді 2017р. проведено електронні торги з реалізації належного боржнику транспортного засобу. Суд вважає, що цих заходів недостатньо для повного та ефективного виконання судового рішення. Можливість здійснення інших заходів та вчинення інших виконавчих дій, на думку суду, не вичерпана.

Крім того, суд вважає, що посилання державного виконавця на розповсюдження на належну боржнику ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 заборони щодо звернення стягнення, встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є безпідставним та необґрунтованим.

Так, жодних відомостей про те, що вказане нерухоме майно є предметом іпотеки і на нього розповсюджується дія зазначеного Закону, надані матеріали виконавчого провадження не містять. В інформаційній довідці, на яку посилається державний виконавець в постанові від 22.06.2018р., відомості про реєстрацію обтяження вказаної квартира як предмета іпотеки відсутні, копія відповідного договору іпотеки або кредитного договору, за змістом яких можливо було вставновити ознаки, за якими віднести нерухоме майно до такого, на яке розповсюджується мораторій, також відсутні.

Таким чином, суд не знаходить законних підстав для прийняття державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з чим вважає вказані дії протиправними, а відповідну постанову такою, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.19,124,129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження»,ст.2,18,259-261,447-451 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ «Родовід банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 на дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, заінтересована особа – ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови ВП №47457321 від 22.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасувати постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 ВП №47457321 від 22.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                ОСОБА_4