Судове рішення #7685221

                                                                         

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       

Справа № 22ц -2703/2009року                                       Головуючий по 1-й інстанції:

               Нестеренко С.Г.  

    Суддя-доповідач: Карнаух П.М.                                                                                                                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2009 року    листопада  місяця  04  дня                                                                    м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Гасія Ю.В.

Суддів : Карнауха П.М.,  Обідіної О.І.

При секретарі : Киві А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області

від «11» грудня 2008 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2008 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.  

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 24 липня 2007 року близько 16 години на перехресті провулку 50 років Жовтня та вул.Інтернаціоналістів в м.Кременчуці водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги ПДР та вчинив  наїзд на неї та її доньку ОСОБА_5

У результаті дорожньо-транспортної пригоди вони отримали тілесні ушкодження і вимушені були лікуватися за власний рахунок. При цьому, ОСОБА_4 змушена була витратити на лікування 807 грн. 06 коп.

Зазначила, що постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2007 року було встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який порушив п.п.18.1 Правил дорожнього руху України, вчинив аварійну ситуацію та допустив наїзд на пішоходів, що переходили вулицю по нерегульованому пішохідному переходу, чим вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того вказала, що відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Провіта» їй було виплачено на відшкодування матеріальної шкоди 510 грн., оскільки між ТДВ «Страхова компанія «Провіта» та ОСОБА_3 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також зазначив, що їй було завдано і моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях за здоров’я, яку вона оцінює в 5 000 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2008 року позов ОСОБА_4 – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 304 грн. 06 коп.

Відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до ОСОБА_3 у стягненні матеріальної шкоди на суму 304 грн. 06 коп.

Відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» у стягненні моральної шкоди на суму 5 000 грн.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.

З рішенням районного суду не погодився ОСОБА_3, надавши апеляційну скаргу, в якій прохає його скасувати у повному обсязі.

Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до п.3 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.  

На підставі ч.ч.2, 3 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні,   24 липня 2007 року о 16 год. 10 хв. в м.Кременчуці по провулку 50 років Жовтня водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя на нерегульованому пішохідному переході, не надавши перевагу в русі пішоходам ОСОБА_5 та ОСОБА_4, допустив наїзд на останніх.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одержали тілесні ушкодження.

Відповідно до акту судового медичного дослідження №1284 від 06 вересня 2007 року позивачці ОСОБА_4 внаслідок ДТП були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я  /а.с.10/.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2007 року було встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який порушив п.п.18.1 Правил дорожнього руху України, вчинив аварійну ситуацію та допустив наїзд на пішоходів, що переходили вулицю по нерегульованому пішохідному переходу, чим вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу /а.с.5/.

Також місцевим судом вірно встановлено, що відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Провіта» позивачу ОСОБА_4 було виплачено на відшкодування матеріальної шкоди 510 грн., оскільки між ТДВ «Страхова компанія «Провіта» та ОСОБА_3 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /а.с.27/.

У відповідності до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала.            

Крім того, при вирішенні даного питання, колегія суддів також приймає до уваги наявну в матеріалах справи розписку ОСОБА_5 про отримання нею від відповідача ОСОБА_3 5 000 грн. в рахунок компенсації за моральну та матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди /а.с.45/, на яку посилається апелянт ОСОБА_3, який пояснив в судовому засіданні, що кошти в розмірі 5 000 грн. він передав ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальних та моральних збитків обох потерпілих - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Посилання апелянта на дану обставину не заслуговує на увагу, оскільки розписка надана ОСОБА_5 ОСОБА_3 не містить таких відомостей.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання, пов’язане з відшкодуванням моральної шкоди, прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_4 дійсно понесені моральні страждання, однак колегія суддів, прийнявши до уваги обставини справи, приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду в цій частині, зменшивши розмір стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 до 2 500 грн., оскільки позивачем не доведено обсяг моральної шкоди саме в розмірі 5 000 грн.

Таким чином, колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1 п.3, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.    

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2008 року   в частині   стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. - змінити.

Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди з 5 000 грн. до 2 500 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий :         /підпис/

 

         Судді :                   /підпис/

КОПІЯ

ВІРНО: Суддя апеляційного суду

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація