Справа №22-50 2010 р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 57 Федчишин С.А.
Доповідач: Гуцол П.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Гуцола П.П.
Суддів: Луценка В.В., Денишенко Т.О.
При секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння житловому будівництву» на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 листопада 2009 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 листопада 2009 року заяву Вінницького регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Вінницьке регіональне відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву про поділ спільного майна подружжя залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представника Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння житловому будівництву» просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 листопада 2009 року про залишення без задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що право власності позичальника на житло, яке поділено судом між подружжям, придбане за рахунок коштів кредиту є обмежене договором іпотеки, оформленим між ОСОБА_3 та ВРУ ДСФУ «ДФСМЖБ» іпотекодержателем 13 вересня 2006 р., оскільки повноважним власником житла сім’я стає після повного погашення суми кредиту, що була надана Вінницьким управлінням Фонду. Суми грошових коштів, які підлягають стягненню на користь Фонду судом не вказано і які дії треба виконати, розподілу боргу між подружжям за кредитною угодою, а також змінити кредитну угоду і внести зміни в договір іпотеки, відповідно до зазначених у рішенні часток та зобов’язати виконком Вінницької міської ради визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру №91, яка розташована в м. Вінниці по вул. Скалецького,38а та рішення виконкому Вінницької міської ради від 8 червня 2006 року за №1275.
Перевіривши законність і обґрунтованість зазначеної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 ЦПК України; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги апелянта не були предметом судового розгляду, т.я. суд не встановлював наявність чи відсутність боргу по зазначеному кредитному договору, не встановлювався дійсний розмір такої заборгованості кредитоодержувачем.
Також апелянт просив зобов’язати виконком Вінницької міської ради визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру та рішення виконкому Вінницької міської ради від 8.06.2006р. в частині видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на квартиру. Однак виконком Вінницької міської ради участі у даній справі про поділ подружнього майна не брав.
Вимоги апелянта виходять за межі позовних вимог і не охоплюються пред’явленим позовом, розглянутих судом і задоволення таких вимог призвело б до зміни суті ухваленого рішення.
За наведених підстав суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в ухваленні додаткового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 312, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння житловому будівництву» відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 листопада 2009 року про відмову в ухваленні додаткового рішення залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: