АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1069 /2010                                                                                                    Головуючий 1 інстанції – Кривошея С.С..

Категорія 26                                                                              Доповідач – Гайдук В.І.

У Х В А Л А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

04 лютого 2010 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :    

головуючого судді                             Гайдук В.І.

суддів                         Черненкової Л.А., Красвітньої Т.П.

при секретарі                     Горобець К.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»  (далі ВАТ «Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди, –

встановила:

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди у сумі 120 000 грн., посилаючись на те, що тривалий час знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля» і захворів на професійне захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 27.01.2009 йому встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, тому позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Першотравенського міського суду від 18 грудня 2009 року стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 6000 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» просить скасувати рішення суду  та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не находить підстав для  задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що за час роботи позивач отримав професійне захворювання, через що вперше позивачу за висновком МСЕК від 27.01.2009 встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, безстроково (а.с.13).  

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а Законом України № 717-V від 23.02.2007 року ч. 3 ст. 34 вище зазначеного Закону № 1105-XIV виключена.  

Ураховуючи те, що на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди – 27.01.2009 – зазначені положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачали відшкодування моральної шкоди не діяли, відповідно до ст. 2371 КЗпЗ України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди судом обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду.

Тому доводи апеляційної скарги, щодо відсутності підстав, для стягнення моральної шкоди з підприємства є необґрунтованими.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст.311 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня  2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді