УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-168/10 Головуюча в суді 1-ї інстанції Коломієць О.С.
Категорія 41 Доповідач Балашкевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
4 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.
суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.
при секретарі Гаврилюк М.В.
з участю позивачки, її представника та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу військової частини А0281 на рішення Богунського районний суд м. Житомира від 3 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А0281 про визнання рішень житлової комісії незаконними та зобов’язання поновити на квартирному обліку, -
встановила:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до військової частини А0281 про визнання рішень житлової комісії незаконними та зобов’язання поновити на квартирному обліку. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначала, що з 20 лютого 1993 року вона перебувала на квартирному обліку у військовій частині А0281 у складі сім’ї військовослужбовця ОСОБА_3 У 1995 році була прийнята на військову службу за контрактом у вказану військову частину. Після розлучення з ОСОБА_3 та згідно її рапорту облікову справу було розділено на дві із залишенням попереднього часу перебування на квартирному обліку. Рішенням житлової комісії від 31 жовтня 2005 року дату її перебування на квартирному обліку перенесено на дату реєстрації її (позивача) в місті Житомирі, тобто на 19 жовтня 1994 року., а рішенням житлової комісії від 30 жовтня 2008 року повторно перенесено дату перебування на квартирному обліку на 2 червня 2000 року, тобто з дня закінчення п’ятирічного строку перебування на військовій службі. Посилаючись на те, що зміна дати перебування на квартирному обліку та черговості на отримання житла проведена з порушенням закону, позивачка просила задовольнити її вимоги.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 3 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконними рішення та скасовані протоколи житлової комісії військової частини А0281 №16 від 31 жовтня 2005 року та № 16 від 30 жовтня 2008 року про переміщення на квартирному обліку ОСОБА_2 та членів її сім’ї. Зобов’язано командування військової частини А-0281 поновити ОСОБА_2 та членів її сім’ї на квартирному обліку з 2 червня 1995 року та узгодити це з відповідними житловими органами КЕВ Житомирського гарнізону.
В обгрунтування апеляційної скарги військова частина А0281 посилається на порушення судом норм матеріального права й ставить питання про скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 1, 9, 17 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (в редакції наказу Міністра Оборони України від 3 лютого 1995 року № 20) військовослужбовці визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до чинного законодавства . Військовослужбовці та члени їх сімей мають право до одержання жилого приміщення прописатися за адресою військової частини. Порядок визначення черговості надання жилих приміщень військовослужбовцям встановлюється Житловим кодексом України, іншими актами законодавства України та цим Положенням.
Згідно пункту 30 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР І Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, при розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа відповідно розділяється та за колишнім подружжям заявника зберігається право перебування на обліку за місцем роботи. У зазначеному випадку за громадянином зберігається попередній час перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у межах, відповідно, часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання у даному населеному пункті.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до заяви від 1 лютого 1993 року та рішення житлової комісії військової частини А 0281 від 20 лютого 1993 року ОСОБА_3 у складі сім’ї (він, позивачка та двоє їхніх дітей) був прийнятий на квартирний облік (а.с.6,7).
З 2 червня 1995 року позивачка стала проходити військову службу у вказаній військовій частині за контрактом.
10 серпня 2001 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано у зв’язку з чим згідно з рішенням житлової комісії від 30 жовтня 2003 року облікову справу розділено із залишенням першим на квартирному обліку ОСОБА_3, а другим – ОСОБА_2(а.с.10 та дані журналу засідань житлової комісії).
Рішенням житлової комісії військової частини А0281 від 31 жовтня 2005 року (протокол №16) дату перебування позивачки на квартирному обліку перенесено на 19 жовтня 1994 року (а.с.11), а рішенням цієї ж комісії від 30 жовтня 2008 року (протокол № 16) скасовано рішення житлової комісії від 30 жовтня 2003 року про зарахування ОСОБА_2 на квартирний облік з 20 лютого 1993 року, та зараховано останню в чергу на отримання житла з 2 червня 2000 року (а.с.12).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно вважав, що після розірвання шлюбу та розділу облікової справи позивачка мала право перебувати на квартирному обліку у військовій частині з часу її прийняття на військову службу за контрактом, тобто з 2 червня 1995 року, а тому дійшов обгрунтованого висновку про незаконність рішення житлової комісії від 31 жовтня 2005 року про перенесення дати перебування позивачки на квартирному обліку з дня її реєстрації в м. Житомирі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов обгрунтованого висновку про незаконність рішення житлової комісії від 30 жовтня 2008 року, зважаючи на те, що положення статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не ставило в залежність дату постановки на квартирний облік від часу перебування військовослужбовця за контрактом на військовій службі.
За таких обставин відповідає вимогам закону і рішення суду в частині зобов’язання поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Разом з тим, при постановленні рішення суд вийшов за межі позовних вимог і скасував протоколи житлової комісії від № 16 від 31 жовтня 2005 року та № 16 від 30 жовтня 2008 року.
Слід зазначити, що при вирішення спору про правомірність перенесення дати постановки на квартирний облік правове значення мають рішення житлової комісії, а не протоколи засідання цієї комісії, які лише фіксують процедуру прийняття цих рішень.
Без врахування вимог ст. 30 ЦПК та ст. 80 ЦК суд поклав на командування військової частини А0281 обов’язок поновити ОСОБА_2 в черзі на отримання житла.
За таких обставин рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу військової частини А 0281 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 3 грудня 2009 року змінити.
Замінити в абзаці другому його резолютивної частини слова «незаконними рішення та скасувати протоколи» словами «незаконними та скасувати рішення», а в абзаці третьому цієї частини рішення слова «командування військової частини» замінити словами «військову частину»
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді