У К Р А І Н А АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22-3050 від 2006 р.                                                                                                                   Головуючий у 1-ій

Категорія -24                                                                                                                                               інстанції -Залімська Н.В.

Доповідач - Поплавський В.Ю

УХВАЛА

Іменем України

15 червня 2006 року               Колегія   суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого судді    - Гайдук В.І.

суддів                           - Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.,

при секретарі               - Колесніченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську по цивільній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 3 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 3 квітня 2006 року було відмовлено позивачам в задоволені клопотання про накладення арешту з метою забезпечення позову на домоволодіння відповідачки.

В апеляційній скарзі позивачі просили скасувати ухвалу суду, оскільки вважають, суд порушив їх процесуальні права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду і заявлених позовних вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін по наступних підставах.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення.

Як видно з обставин позовної заяви, позивачі звернулися до суду з вимогами про відшкодування кожній по 2593,66 грн. вартості частини спадкового автомобіля та по 2500 грн. моральної шкоди, оскільки відповідачка на свій розсуд ще за життя їх батька привела автомобіль в стан непридатний для експлуатації.

Оскільки позивачі не надали суду доказів вартості домоволодіння відповідачки, причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов, а їх доводи носять характер припущень, колегія суддів вважає, що районний суд правильно дійшов до висновку, що такий вид забезпечення позовних вимог не є співмірними із заявленими вимогами.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від З квітня 2006 року залишити без змін. Справу направити до районного суду для подальшого розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає, бо не перешкоджає подальшому розгляду справи.