УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22-3097 від 2006 р.                                                                                                                   Головуючий   у 1-ій

Категорія -33                                                                                                                                              інстанції - Самсонова В.В.

Доповідач - Поплавський В.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

15 червня 2006 року                 Колегія   суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого судді    - Гайдук В.І

суддів                          - Дерев'янко О.Г, Поплавського В.Ю.,

при секретарі              -   Колесніченко О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ квартири та визнання права власності на 1/2 частину квартири та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа відділ опіки та піклування Красногвардійського району про визнання права власності на 2/3 частини квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розділ квартири та просив визнати за ним право власності на 1/2 частину, посилаючись на те, що з відповідачкою він знаходився в шлюбі з 24.06.1995 року; від спільного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3; за час шлюбу придбали квартиру АДРЕСА_1, яка оформлена на відповідачку і належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2003 року. Вважає, що йому як чоловікові належить 1/2 частина спільного майна. Оскільки, добровільно визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири відповідачка відмовляється, він звернувся до суду.

ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов, в якому просила визнати за нею, враховуючи інтереси її неповнолітньої доньки, право власності на 2/3 частини спірної квартири, посилаючись на те, що з дня припинення шлюбних відносин (січень 2004 року) відповідач не приймав ніякої участі в матеріальному і духовному розвитку дитини. 8 квітня 2005 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення про стягнення аліментів і твердій грошовій сумі у розмірі 50 грн. оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця роботи. Дитина навчається в приватній оплачуваній школі, на що необхідно додаткові витрати 450 грн. в місяць. Встановлений судом розмір аліментів набагато нижчий за прожитковий мінімум і недостатній для забезпечення фізичного і духовного розвитку дитини. Добровільно передати дитині частку квартири в рахунок аліментів позивач не бажає. У зв'язку з тим, що квартира придбалася для того, щоб покращити дитині умови, щоб в неї була окрема кімната, тому просила виділити їх 2/3 частини спірної квартири.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд визнав за ним право власності на 1/3 частини кв. АДРЕСА_1.

Позов ОСОБА_2 задоволено повністю і суд визнав за нею право власності на 2/3 частини спірної квартири, стягнув з ОСОБА_1 на її користь 350 грн. за послуги адвоката.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду і постановити нове, яким задовольнити його вимоги, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду і заявлених позовних вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст..309-311 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду.

Розглядаючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін і дав їм правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені матеріалами справи, а також поясненнями сторін.

Встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони знаходились у шлюбі з 24.06.1995 року по 24.11.2004 року та від сумісного подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_3. В період подружнього життя (14.03.2003 року) вони придбали 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає розділу. Іншого спірного майна не має.

Колегія суддів вважає, що районним судом була дана правильна оцінка факту придбання квартири з урахуванням інтересів розвитку дитини та можливості їй мати окрему кімнату, матеріальної допомоги з боку ОСОБА_1 по сплаті щомісячних аліментів у розмірі недостатньому для повноцінного розвитку дитини, здійснення всіх витрат на дитину з боку ОСОБА_2, тому у відповідності до вимог ст. 70 СК України обґрунтовано визнано право за нею на більшу частку спільного майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що квартиру було куплено за його особисті та грошу запозичені позивачем у його матері не можуть бути підставою для відмови в задоволені позову ОСОБА_2, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та підтверджують придбання квартири для всієї сім'ї.

Керуючись ст. 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення

Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2005 року залишити без змін.                                                    

Ухвала Апеляційного суду  Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у 2-х місячний термін з моменту проголошення.