У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 травня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

            Вироком Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 жовтня 2004 року

ОСОБА_1,

1972 року народження, судимості немає,

засуджено за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1на користь потерпілої ОСОБА_2- 2 807 грн. 47 коп. матеріальної і 15 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2004 р. апеляцію захисника ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_1визнано винуватим у тому, що він 21.02.2004 р. у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, керуючи автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_1”, державний НОМЕР_1, порушив пункти 1.5, 2.3 - б, 10.1,10.9 і 10.10 Правил дорожнього руху України та скоїв наїзд на ОСОБА_2, унаслідок чого остання отримала тяжке тілесне ушкодження.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на:  невідповідність покарання ступені тяжкості злочину; надто велику суму стягнутої  моральної шкоди, просить  вирок змінити, а саме - пом'якшити покарання та зменшити  суму моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Як видно з касаційної скарги, ОСОБА_1 судові рішення щодо законності та обґрунтованості засудження й правильності кваліфікації його дій не оскаржив, а тому касаційний суд згідно зі ст.395 КПК України не повинен перевіряти їх у цій частині.

Посилання ОСОБА_1у касаційній скарзі на те, що призначене покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та його особі, є непереконливими.

Призначений ОСОБА_1, інший, більш м'який вид покарання, ніж передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України - обмеження волі (ст.69 КК України) відповідає вимогам ст.65 КК України. При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, а також обставини, що пом'якшують (у тому числі й ті, на які є посилання у скарзі) покарання.

Отже, ОСОБА_1 призначено необхідне й достатнє для його виправлення покарання, а тому підстав для його пом'якшення й застосування ст.75 КК України немає.

Твердження засудженого ОСОБА_1у касаційній скарзі про те, що суд стягнув із нього на користь потерпілої ОСОБА_2надто велику суму моральної шкоди, є безпідставними.

З вироку вбачається, що, приймаючи рішення про стягнення із засудженого ОСОБА_1на користь потерпілої ОСОБА_2моральної шкоди у сумі 15 000 грн., суд урахував те, що унаслідок злочину потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, в результаті чого тривалий час перебувала у лікарні та перенесла операцію. У зв'язку з цим вона зазнала моральних страждань. 

З огляду на викладене суд правильно стягнув із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2моральну шкоду у сумі 15 000 грн.

За таких обставин передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, - 

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.

      Судді:

 КОЛЕСНИК М.А.                 ГЛОС Л.Ф.                    ЛАВРЕНЮК М.Ю.