УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 686/14763/18

Провадження № 22-ц/4820/369/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Хмельницького апеляційного суду

в складі: головуючого судді - Гринчука Р. С.,

суддів: Грох Л. М., Костенка А. М.,

розглянула без повідомлення учасників справи справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2018 року, суддя Карплюк О.І.,

встановила:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його користь на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки із всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно і до повноліття сина.

В обґрунтування доводів зазначив, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 у них народився син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з ним та перебуває на його повному утриманні.

Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання дитини надає недостатню, хоча має можливість надавати матеріальну допомогу в більшому розмірі, оскільки отримує доходи від роботи у Республіці Кіпр.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 2 липня 2018 року і до повноліття сина. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив змінити рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2018 року в частині розміру аліментів та способу їх стягнення.

На обґрунтування скарги зазначив, що визначений судом розмір аліментів складає меншу суму, ніж законодавчо визначений розмір гарантованого мінімуму аліментів на дитину відповідного віку відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України. У грудні 2018 року прожитковий мінімум на дитину від 6 від 18 років складав 2027 гривень, а тому на момент ухвалення оскаржуваного рішення мінімальний гарантований розмір на одну дитину вказаного віку становив 1013,5 грн.

Крім того, суд необґрунтовано змінив визначений позивачем спосіб стягнення аліментів в розмірі ј частки від доходів відповідача на розмір аліментів у твердій грошовій сумі, хоча спосіб стягнення аліментів визначає саме позивач.

На думку апелянта, відповідач має достатні доходи для сплати аліментів у більшому розмірі, ніж встановлено судом першої інстанції. Більше того, відповідач інших дітей та утриманців не має.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказала, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

При цьому зазначила, що вона не працевлаштована та часто виїжджає за межі України на нетривалий час. На її думку, позивачем не вірно обрано спосіб захисту, так як дана справа повинна була розглядатися в порядку наказного провадження. А доводи апелянта щодо мінімального розміру аліментів є надуманими, адже виконавча служба проводить перерахунок призначеного розміру аліментів станом на 2019 рік.

Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 24 травня 2018 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з батьком, перебуває на його утриманні, мати матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що син ОСОБА_3 проживає з батьком та перебуває на його утриманні, а мати не працевлаштована та участі в утриманні дитини не бере, а тому слід присудити аліменти у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 працює на ПП «К.А.І.» на посаді майстра з ремонту з посадовим окладом 3755 грн. (а.с. 13).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається на першому курсі «Економічного коледжу» приватного вищого навчального закладу «Університет економіки і підприємництва» на денній формі навчання, з терміном навчання з 01.09.2018 року до 30.01.2022 року (а.с. 27).

Відповідно до договору про навчання від 02.08.2018 року, підписаного між ОСОБА_3 та Приватним вищим навчальним закладом «Університет економіки і підприємництва», вартість навчання за перший рік становить 6412 грн. (а.с.45-46). Доказом оплати вартості навчання є копія квитанції від 05.09.2018 року (а.с. 42).

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку доходу матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Реєстрацією в розумінні Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований разом з батьком за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідками Водичівської сільської ради (а.с. 10, 38).

Таким чином, доводи відповідача про те, що син проживає разом з нею, належними та допустимим доказами не підтверджені.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

ОСОБА_1 заявлено позов з вимогою про стягнення аліментів у розмірі ј із всіх видів заробітку (доходу), а не в твердій грошовій сумі.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо необхідності визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, а не в частці від доходу, як було визначено ОСОБА_1 в позовній заяві.

Враховуючи наведене, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2), аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 2 липня 2018 року і до повноліття сина.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий Судді: