ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27 січня 2010 р.           Справа № 2-а-5464/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Бойко С.В. - представник за довіреністю

відповідача :   не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції   

до:   фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  

про: стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ :

В грудні 2009 року Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Позов мотивований тим, що рішеннями № 0001272306 від 28.07.2009 року за порушення пунктів 9,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 847,75 грн..

Посилаючи на те, що відповідач рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржив, в добровільному порядку суму боргу не погашає, позивач просив задовольнити позов та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 847,75 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явилась, причини неявки суду не відомі. Про день та час розгляду справи повідомлялась вчасно та належним чином, про що свідчить розписка про отримання відповідача від 29.12.2009 року (а.с.16). Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з участю його повноважного представника для реалізації їм прав судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 29.05.2000 року зареєстрована у Вінницькій районній державній адміністрації за №21490170000001367, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Згідно Довідки №5445 від 17.12.2009 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в Вінницькій міжрайонній державній податковій інспекції з 29.05.2000 року (а.с.7).

Судом також встановлено, що 21.07.2009 року працівниками Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції було проведено перевірку магазину, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 щодо дотримання проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №121/02/03/23/2451400047 від 21.07.2009 року (а.с.9-11), яким встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пунктів 9,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, встановлено, не забезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, відсутність Z звіту № 1266 за 17.07.2009року; не забезпечення відповідності сум готівкових коштів, сумі коштів, яка вказана в денному звіті. Не відповідність склала 101,55грн.

На підставі зазначеного акту, Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією прийняті рішення № 0001272306 від 28.07.2009 року (а.с.8), відповідно до якого, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 847,75 грн..

Застосувавши штрафні санкції до відповідача, Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція встановила в діях останнього, ознаки порушень вимог пунктів 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці п’ятнадцятому статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) –це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис “фіскальний чек”.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора рахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян – у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

Ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями! суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, позивач правомірно застосував до нього штрафні санкції у розмірі 847,75 грн.

Станом на час подання позовної заяви штрафна санкція в розмірі 847 грн. 75 коп. згідно рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції №0001272306 від 28.07.2009 року відповідачем не сплачена.

Таким чином, на даний час за фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 847,75 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача, а також матеріалами справи, зокрема: корінцем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001272306 від 28.07.2009 року (а.с.8), витягом з облікової картки по штрафним (фінансовим) санкціям за порушення законодавства про РРО станом на 17.12.2009 року (а.с.12), довідкою про суму заборгованості перед бюджетом №9828/1010 від 17.12.2009 року (а.с.13) та ін.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.  

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) на користь Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (21000, м.Вінниця, вул.Островського,14, код ЄДРПОУ 20087629) штрафні (фінансові) санкції в сумі 847,75 гривень (вісімсот сорок сім гривень сімдесят пять копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   28.01.10  

Суддя          Чернюк Алла Юріївна