ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Екотрейд” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства “Добробут-Оскар” про зобов’язання відповідача надати накладну на поставку продукції за договором №031-Л на поставку брухту чорних металів від 22.02.2005 за липень 2005 року, а також податкову накладну, заповнену згідно з вимогами податкового законодавства України, на поставку продукції відповідачем на адресу позивача від 11.07.2005 та 31.07.2005.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору № 031-Л на поставку брухту чорних металів від 22.02.2005, положень п.7.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.526 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006 у справі № 33/248 (суддя Разіна Т.І.) в задоволені позову відмовлено з огляду на те, що позивач не надав доказів невиконання відповідачем умов договору № 031-Л на поставку брухту чорних металів від 22.02.2005 за липень 2005 року, податкова накладна відповідає вимогам ст.7.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України, а у наданні накладної (за місяць) на поставку продукції за вищевказаним договором за липень 2005 року немає необхідності, оскільки в матеріалах справи міститься податкова накладна №06/05 від 31.07.2005.

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2006 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006 у справі № 33/248 (колегія суддів: головуючий –Коршун А.О., судді –Прудніков В.В., Герасименко І.М.) залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення, погодившись з висновками господарського суду Дніпропетровської області.  

У касаційній скарзі позивач просить відмінити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 у справі №33/248 повністю та прийняти нове рішення, зобов’язавши відповідача надати позивачу накладну (за місяць) на поставку продукції за договором № 031-Л на поставку брухту чорних металів від 22.02.2005 за липень 2005 року, а також податкову накладну заповнену згідно з вимогами податкового законодавства України, на поставку продукції відповідачем на адресу позивача від 11.07.2005 та 31.07.2005.

          У касаційній скарзі позивач посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції, як і місцевим господарським судом, при розгляді справи не досліджені і не прийняті до уваги підтверджені доказами юридичні факти, які свідчать про невідповідність у податковій накладній вказаних у ній даних положенням ст.7.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, господарським судом апеляційної інстанції, як і місцевим господарським судом, в порушення положень ч.1 ст.43 ГПК України в частині повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, не досліджені докази у вигляді пояснень позивача у справі.

          У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в задоволенні касаційної скарги позивача відмовити,  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 у справі № 33/248 залишити без змін, відповідно до п.п. 3.3, 3.8 договору № 031-Л  на поставку брухту чорних металів від 22.02.2005 відповідач залишає за собою право виписувати одну податкову накладну на декілька відвантажень, крім того, податкова накладна № 06/05 від 31.07.2005 не суперечить п.17 Наказу Податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, відповідно до якого передбачається зведена податкова накладна.

          Вищим господарським судом України ухвалою від 07.07.2006 у справі №33/248 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України  Демченка С.Ф.  від 31.07.2006  у справі  № 33/248  призначено  наступну колегію суддів: Самусенко С.С. –головуючий  (доповідач), Панченко Н.П., Савенко Г.В.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у справі № 33/248.

22.02.2005 між сторонами був укладений договір на поставку брухту чорних металів №031-Л, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов’язується передати у власність покупця (позивача) брухт та відходи чорних металів, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його.

Згідно п.1.1 договору кількість товару, що поставляється, ціна за одиницю товару, асортимент, відвантажувальні реквізити, строки поставки узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

01.07.2005 сторонами укладена специфікація № 08-0-Істіл.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.3.3 договору постачальник зобов’язується надати покупцю на кожну партію товару наступні документи: залізничну квитанцію, сертифікат якості, посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність вантажу, акт походження металобрухту, податкову накладну.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору за залізничними накладними №№ 45107000, 47756510 відповідачу поставлено 47 850 кг та 51 700 кг брухту чорних металів.

Згідно п.3.3 договору позивачу передано податкову накладну № 06/05 від 31.07.2005, в якій зазначена поставка від 11.07.2205 та від 31.07.2005.

Господарськими судами зазначено, що спірним договором сторони не передбачили передачу постачальником покупцю накладної на поставлену продукцію в цілому за місяць.

Згідно п.7.2.3 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна виписується продавцем в момент виникнення податкового зобов’язання. Моментом виникнення податкового зобов’язання продавця є відвантаження покупцю товару.

Апеляційним господарським судом встановлено, що податкова накладна №06/05 від 31.07.2005 відповідачем виписана наприкінці місяця за відвантажену продукцію у цьому місяці, що не суперечить п.17 Наказу Податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165.

Згідно п.17 вищезазначеного Наказу у разі здійснення поставки товарів, поставка яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленого товару, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Господарськими судами встановлено, що інформація, зазначена відповідачем у податковій накладній відповідає даним, вказаним у відвантажувальних документах (залізничних квитанціях).

Суди встановили, що податкова накладна відповідає вимогам ст.7.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України.

Апеляційним господарським судом звернуто увагу на те, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом при розгляді справи №34/321 між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за поставлений товар по відправці 47756510 було встановлено, що акт експертизи № 3924 від 10.07.2005, проведеної Донецькою торговельно-промисловою палатою, та акт Ф69 від 11.07.2005 складено з порушенням норм діючого законодавства, зазначені акти не можуть бути доказами наявності нестачі по вказаній відправці.

          Судами встановлено, що позивач не надав доказів невиконання відповідачем умов договору № 031-Л на поставку брухту чорних металів від 22.02.2005 за липень 2005 року.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, оскільки господарськими судами встановлено, що спірна податкова накладна № 06/05 від 31.07.2005 відповідає вимогам діючого законодавства та позивачем не було доведено порушення його прав, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає оскаржувані рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу ТОВ “Екотрейд” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 у справі № 33/248 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 у справі № 33/248 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       С. Самусенко

Судді:                                                                                          Н. Панченко

                                                                                                    Г. Савенко