Судове рішення #7695837


                                                                        ПОСТАНОВА

                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25  січня 2010 р.                                                                               №2-а-197/10/2270/9

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:

                                                                  судді                                               Фелонюк Д.Л.

                                                                  при секретарі судового засідання  Буяновській М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про оскарження дії державного виконавця

         У судовому   засіданні   проголошено вступну  і  резолютивну   частини   постанови  згідно ст.160 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

              Позивач звернувся до суду з  адміністративним  позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області в якому просить скасувати постанову №675/4 від 21.12.2009 року старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Осадчука Р.В. про накладення на управління штрафа в сумі 680 грн., судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покласти на підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області.

         22.01.2010 року позивачем до суду подано письмову заяву відповідно до якої зазначає, що позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить суд слухати справу без їх участі та повідомити про результат розгляду. 25.01.2010 року позивачем до суду подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця  підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Осадчука Р.В. про накладення штрафу №675/4 від 9.12.2009 року, скасувати постанову старшого державного виконавця  підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Осадчука Р.В. про накладення штрафу №675/4 від 21.12.2009 року.  Дана заява приймається судом.

    Представник  відповідача в судове засідання не з'явився, до суду 22.01.2010 року подав письмовий відзив та копії матеріалів виконавчого провадження по виконанню постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 05.05.2009 року по справі №2-а-1126. У відзиві зазначає, що державний виконавець застосував до боржника штрафні санкції за невиконання вимог державного виконавця, позов не визнає.

Суд, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.05.2009 року Кам’янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області винесено постанову в адміністративній справі за №2-а-1126, якою зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації зробити ОСОБА_2 перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. 28.05.2009 року видано відповідний виконавчий лист по справі №2-а-1126.

17.09.2009 року старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Осадчук Р.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-1126 виданого 28.05.2009 року Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області про зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації зробити ОСОБА_2 перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та у відповідності до вимог державного виконавця від 02.11.2009 року та 09.12.2009 року надав позивачеві строк для добровільного виконання рішення в термін до 09.11.2009 року та до 16.12.2009 року, відповідно.

За невиконання рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області №2-а-1126 від 05.05.2009 року на підставі ст.ст.76, 87 Закону України „Про виконавче провадження” відповідачем винесено постанови від 09.12.2009 року та 21.12.2009 року про накладення штрафу в сумі 340 грн. та 680 грн..

Управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації листами №2262 від 19.11.2009 року та № 2479 від 22.12.2009 року повідомило відповідача про неможливість виконання постанови Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області №2-а-1126 від 05.05.2009 року в зв’язку з відсутністю рахунку для проведення виплат за рішеннями судів.

              Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

За змістом ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Як зазначено в ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Аналізуючи викладені вище норми Закону, суд прийшов до висновку, шо штрафні санкції, передбачені в ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», застосовуються лише у випадку невиконання рішення суду без поважних причин, перелік яких законом не визначений.

Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що видатки держави на загальносуспільні потреби, в тому числі перерахунку грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити її в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.

У відповідності до п.8 ст.7 Бюджетного Кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а відповідно до ст.23 цього кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення.

За змістом ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ст.51 Бютжетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть на себе зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Також, ст.64 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що зобов’язання взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.  

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Таким чином, вина позивача у невиконанні виконавчого листа № 2-а-1126 Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що причиною невиконання позивачем постанови Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2009 року №2-а-1126 слугувала відсутність бюджетних коштів, передбачених для виконання рішень суду та відповідного спеціального рахунку, що підтверджується листами управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації №2262 від 19.11.2009 року та № 2479 від 22.12.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За змістом ст.129 Конституції України основною засадою судочинства зокрема є забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення.

Відповідачем не доведено вину позивача у невиконанні постанови Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2009 року №2-а-1126 щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплати її в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про скасування постанов про накладення штрафу старшого  державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного  управління юстиції у Хмельницькій області Осадчука Р.В. від 09.12.2009 року №675/4 та 21.12.2009 року №675/4 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 49, 51, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Скасувати постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 09.12.2009 року №675/4 про накладення  штрафу в розмірі 340 грн. на управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації по виконавчому листу №2-а-1126/09 виданого 28.05.2009 року та від  21.12.2009 року №675/4 про накладення штрафу в розмірі 680 грн. на управління праці та соціального захисту населення Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації по виконавчому листу №2-а-1126/09 виданого 28.05.2009 року.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.01.2010 р.

Суддя                                                 Фелонюк Д.Л.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація