Справа № 2-1047/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року м. Київ
Солом’янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
в с т а н о в и в:
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в Дніпровський районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього боргу в сумі 9723 гривні 46 копійок та судових витрат у справі.
Свої вимоги мотивував тим, що 21 грудня 2007 року вони з відповідачем уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки. Для остаточного розрахунку у відповідача не вистачило 1000 доларів США, яку він зобов’язався повернути до 21 січня 2008 року, що підтверджується розпискою, проте борг не повернув.
Просить стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 1000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 6741 гривню 80 копійок; інфляційні витрати та три відсотки річних у сумі 1281 гривні 66 копійок; моральну шкоду у розмірі 1700 гривень; витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень і судові витрати в справі.
У грудні 2008 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути основну суму боргу в розмірі 1000 доларів США, що станом на 19 грудня 2008 року за офіційним курсом НБУ становило 7878 гривень 80 копійок; інфляційні витрати та три відсотки річних у сумі 1649 гривень 67 копійок; моральну шкоду у розмірі 1700 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень і судові витрати в справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києві від 02 вересня 2009 року справу передано за підсудністю до Солом’янського районного суду м. Києва.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням збільшення. Пояснив, що при укладенні між сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки у ОСОБА_2 не вистачило коштів на оплату нотаріальних послуг, тому він звернувся до ОСОБА_1 з проханням повернути цю суму пізніше, про що написав боргову розписку. Претензій щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки сторони не мають.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Пояснив суду, що дійсно між сторонами був укладений договір купівлі-продажу щодо якого жодних спорів не виникає. При укладенні договору ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 має додатково сплатити 1000 доларів ріелтору, в іншому випадку продаж земельної ділянки не відбудеться. У ОСОБА_2 такої суми не було, тому він написав боргову розписку. Вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як фактично гроші не передавались, а розписка була написана під примусом, оскільки ОСОБА_1 категорично заявив, що в іншому разі договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений не буде.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21 грудня 2007 року сторони уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 8).
У той же день відповідач в присутності свідка ОСОБА_3 написав боргову розписку на суму 1000 доларів США, в якій термін повернення боргу визначений 21 січня 2008 року (а.с. 9).
Представниками сторін не оспорюється, що написання розписки було пов’язане з тим, що у відповідача не вистачило коштів для розрахунку при укладенні сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки. З приводу укладення та виконання умов цього договору сторони претензій не мають.
Відповідач суму боргу не повернув.
Допитаний судом свідок ОСОБА_3 показав, що був присутній при укладенні сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки, яке відбувалось в приміщенні банку. Підтвердив, що у відповідача не вистачило готівкових коштів для повного розрахунку. Факт передачі позивачем коштів у сумі 1000 доларів відповідачу він ні підтвердити, ні спростувати не може, оскільки всі розрахунки відбувались в окремій кімнаті в приміщенні банку. Зазначив, що був присутній при написанні боргової розписки відповідачем, жодного примусу в діях оточуючих не було, відповідач написав її добровільно.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних.
Позивач надав суду розрахунок пені за несвоєчасне повернення коштів (а.с. 27), відповідно до якого загальна сума боргу становить 9528 гривень 47 копійок, що складається з 7878 гривень 80 копійок основного боргу, 214 гривень 41 копійки 3 % річних та 1435 гривень 25 копійок інфляційних витрат. Розрахунок відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Станом на 25 січня 2009 року офіційний курс НБУ є більшим ніж той, за яким позивач надав суду розрахунок боргу. Зазначене є правом позивача, тому суд вважає, що його вимоги ґрунтуються на законі.
Заперечуючи проти позову, представник відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача, а лише послався на те, що розписка була написана під тиском.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
На спростування доводів позивача відповідач не надав суду будь-яких допустимих доказів та не просив про їх витребування судом.
Посилання представника відповідача ґрунтується лише на його поясненнях та нічим не підтверджується.
У судовому засіданні представник відповідач пояснив, що з будь-якими заявами щодо вчинення тиску, ОСОБА_2 до правоохоронних органів не звертався.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер і відшкодування моральної шкоди в такому випадку законом не передбачено.
ОСОБА_1 просить також стягнути на його користь 1000 гривень витрат на правову допомогу.
Така вимога не підлягає задоволенню, оскільки договір щодо надання адвокатських та юридичних послуг (а.с. 10-13) укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Юридична компанія «АДАТ». Будь-яких даних, що там працює представник позивача суду не надано. Також не надано суду доказів, що представник, який представляв інтереси ОСОБА_1 у суді є фахівцем у галузі права (зокрема, копія диплома).
Крім того, представник позивача на підтвердження своїх повноважень надав суду нотаріально посвідчену довіреність на представництво інтересів у суді, тобто документ, який підтверджує його повноваження як добровільного представника позивача.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 9528 гривень 47 копійок, яка складається з: 7878 гривень 80 копійок основного боргу, 214 гривень 41 копійки 3 % річних та 1435 гривень 25 копійок інфляційних витрат.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають витрати на сплату судового збору в розмірі 95 гривень 28 копійок та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись статтями 526, 530, 625, 1046-1051, 1053 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7878 гривень 80 копійок боргу, 3 % річних в розмірі 214 гривень 41 копійки, інфляційні витрати в розмірі 1435 гривень 26 копійок, судовий збір у розмірі 95 гривень 28 копійок та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
- Номер: Б/н 1222
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1047/10
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Українець Віталій Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.10.2015
- Дата етапу: 27.10.2015
- Номер: 6/278/3/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1047/10
- Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
- Суддя: Українець Віталій Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2017
- Дата етапу: 09.02.2017
- Номер: 6/278/10/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1047/10
- Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
- Суддя: Українець Віталій Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.02.2017
- Дата етапу: 07.04.2017
- Номер: 6/278/65/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1047/10
- Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
- Суддя: Українець Віталій Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.06.2018
- Дата етапу: 12.06.2018
- Номер: 2-1047/10
- Опис: про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1047/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Українець Віталій Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.07.2010
- Дата етапу: 23.11.2015
- Номер: 2-1047/10
- Опис: про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Талалаївському районі та зобов'язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії дітям війни
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1047/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Українець Віталій Васильович
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.09.2010
- Дата етапу: 13.09.2010