Справа № 2-694/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року                                                                                          м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем у нього не склалося, сімейно-шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, тривалий час проживають окремо, у зв’язку з чим подальше збереження сім’ї вважає неможливим.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, проти примирення з відповідачем заперечував та просив шлюб розірвати.

Відповідач надала суду заяву (а.с. 15), в якій позов визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу. Просить розглядати справу у її відсутність.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову у попередньому судовому засіданні судове рішення ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 03 лютого 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим комуною Борнхольм від 03 лютого 2003 року (а.с. 8, 9); від шлюбу дітей не мають.

У попередньому судовому засіданні позивач підтвердив, що вони з відповідачем проживають окремо більше двох років, не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, спору про майно немає, на примирення не згодні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї буде носити формальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України,  статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03 лютого 2003 року комуною Борнхольм, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави.

ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: