ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Херсон

справа № 661/1467/17

провадження № 22-ц/819/228/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А.,

суддів:Майданіка В.В.,

Пузанової Л.В.,

секретарЗварич С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Новокаховської міської ради Херсонської області на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Бойко М.Є. від 22 червня 2018 року в справі за позовом Новокаховської міської ради Херсонської області до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Новокаховська міська рада Херсонської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у комунальній власності Новокаховської міської ради перебуває житловий будинок для малих сімей, зареєстрований як гуртожиток, за адресою: АДРЕСА_1. Наймачем кімнатиНОМЕР_1 за зазначеною адресою є ОСОБА_5, який має склад сім'ї - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Оскільки відповідачі за місцем реєстрації не мешкають з 21 січня 2016 року, жилим приміщенням не користуються, позивач, в порядку ст.ст. 71, 72, 132 ЖК України, просив визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 березня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Вирішено: визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні позову до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Новокаховської міської ради Херсонської області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600,00 грн.

В апеляційній скарзі Новокаховська міська рада Херсонської області, вважаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в зазначеній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Письмових відзивів (заперечень) на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази, які достовірно встановлюють та підтверджують, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були відсутні у спірній кімнаті понад встановлений законом строк з поважних причин, а саме у зв'язку з неприязними стосунками з ОСОБА_5 та неможливістю спільного з ним проживання, а також з наявністю між сторонами конфліктної ситуації, оскільки на даний час у спірній кімнаті проживають інші особи.

Проте колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 09 вересня 2009 року, жила будівля сімейного гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Нова Каховка в особі міської ради (а.с.8).

Згідно довідки відділу реєстрації Новокаховської міської ради відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є наймачами кімнати АДРЕСА_1 (а.с.3).

Законність вселення відповідачів до гуртожитку сторонами не оспорюється.

В актах обстеження від 21 січня 2016 року, 21 березня 2016 року, 20 травня 2016 року та 21 липня 2016 року встановлено, що в кімнаті АДРЕСА_1 двері зачинені. В ній, за словами сусідів, відповідачі не проживають. Кімнатовинаймач ОСОБА_5 з сім'єю не проживає з грудня 2013 року, в гуртожитку не з'являється, внески на експлуатаційні витрати та спожиту електроенергію не сплачуються з грудня 2013 року (заборгованість станом на 21 липня 2016 року - 5 954,01 грн.) (а.с.4,5,6,7).

Відповідачка ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який розірвано 11 червня 2010 року, про що свідчить відповідне свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.71).

04 лютого 2014 року, рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_5 був позбавлений батьківських прав відносно сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.72-74).

14 лютого 2014 року ОСОБА_6 (ОСОБА_6.) зареєструвала шлюб з ОСОБА_9, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_4 (а.с.101).

Згідно частини першої статті 132 ЖК УРСР сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Оскільки правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняний до правового режиму житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, то на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми статей 71, 72 ЖК УРСР.

З урахуванням подібності правовідносин щодо користування житловою площею в гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами частини першої статті 71 ЖК УРСР щодо відсутності осіб, які мають право користування житловим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутнім права на житлове приміщення протягом шести місяців слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності особи, якій надавалася житлова площа для проживання в таких гуртожитках (за відсутності підстав для виселення).

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст.77,78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час вирішення питання про втрату права користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін відсутності та поважність причин такої відсутності.

Заперечуючи проти позову, відповідачка зазначила, що не має свого власного житла та змушена разом із сином проживати у квартирі невеликої площі, яка належить її матері. Місце їх реєстрації та постійного проживання - кімнату АДРЕСА_1 вони залишили з поважних причин - у зв'язку із неприязними стосунками з ОСОБА_5 і неможливістю спільного з ним проживання. Неодноразово вона намагалась із дитиною повернутись в це житло, але колишній чоловік всіляко їй в цьому перешкоджав, зокрема, змінив замок на вхідних дверях.

Проте, у відповідності до вимог закону (ст.ст.77, 78 ЦПК України) ОСОБА_6 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини відсутності у кімнаті гуртожитку понад встановлений законом термін.

Так , із встановлених судом обставин вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано ще в 2010 році, батьківських прав ОСОБА_5 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_7 було позбавлено в лютому 2014 року. Зважаючи на те, що з лютого 2014 року ОСОБА_6 перебувала у іншому зареєстрованому шлюбі та встановивши, що вона з причини неприязних стосунків з ОСОБА_5 залишила спірне жиле приміщення і протягам тривалого часу проживала разом із сином у іншому місці та не здійснювала жодних дій, направлених на усунення перешкод у користуванні нею спірною житловою кімнатою, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту відсутності ОСОБА_6 без поважних причин у гуртожитку понад встановлений законом термін.

Так, з рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 лютого 2014 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 вбачається, що відповідачка на час постановлення зазначеного рішення в спірному приміщенні не проживала (а.с.72-74). Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 з 14 лютого 2014 року перебуває у іншому зареєстрованому шлюбі і не заперечувала, що після реєстрації шлюбу проживала в іншому місці. Також, як встановлено судом під час розгляду справи, на даний час в спірному приміщенні мешкають інші особи, які вселилися до нього на підставі ордеру, виданого власником житлового приміщення. Крім того, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6 була обізнана про наявну заборгованість за комунальні послуги за користування кімнатою, а також про те, що в спірній кімнаті протягом тривалого часу мешкають інші особи. Проте, матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно того, що ОСОБА_6 не втрачала інтересу користування житлом, сплачувала внески на експлуатаційні витрати і комунальні послуги та здійснювала будь-які дії на відновлення свого порушеного права щодо можливості проживання у спірному приміщенні.

Сам факт не проживання ОСОБА_6 разом з неповнолітнім сином більше шести місяців у кімнаті гуртожитку встановлений на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

На підставі наведеного суд першої інстанції, у порушення вимог статей 76-80 ЦПК України, дійшов необґрунтованого висновку стосовно того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були відсутні у спірній кімнаті понад встановлений законом строк з поважних причин. При цьому права дитини на користування жилою площею, передбачені Законом України «Про охорону дитинства», не є порушеними, оскільки зазначеним Законом передбачено, що органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Проте, як вбачається із встановлених судом обставин, відповідачка разом із сином вже протягом тривалого часу проживає за іншим місцем, а не в спірній кімнаті гуртожитку.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Новокаховської міської ради Херсонської області підлягає скасуванню з ухваленням в зазначеній частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384,390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської міської ради Херсонської області задовольнити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 22 червня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Новокаховської міської ради Херсонської області до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення.

Визнати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту судового рішення - 11 лютого 2019 року.

Головуючий О.А. Кузнєцова

Судді: В.В.Майданік

Л.В.Пузанова