Справа № 2-247/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2007 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі
головуючого судді Бондаренко І.В.
при секретарі Виковій С.Б.
з участю: адвоката ОСОБА_7,
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_8., представника третьої особи ОСОБА_9, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - 8 державна нотаріальна контора, про усунення осіб від спадкування, визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить усунути їх від спадкування після померлого батька - ОСОБА_6, визнати недійсним договір про розподіл спадкового майна від ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані відповідачам 8 державною нотаріальною конторою ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачки - доньки ОСОБА_6. - ухилялись від надання йому допомоги, не цікавились його станом, не навідувались до нього, при тому, що він через похилий вік та тяжку хворобу знаходився в безпорадному стані: не міг самостійно пересуватись по квартирі та навіть до туалету, не міг приготувати собі їжу, тощо. Позивачка, яка була дружиною ОСОБА_6., через свій похилий вік теж не могла надавати йому необхідну допомогу та вимушена була звертатись до сусідів.
Крім того, позивач просить визнати недійсним договір про розподіл спадкового майна, укладений між нею та відповідачами та засвідчений державним нотаріусом ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідачі, на її думку, не мають морального права спадкувати після батька, а вона при підписанні цього договору не розуміла його зміст, не мала окулярів.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачі одержали свідоцтва про право на спадщину, позивач просить визнати їх недійсними на тих же підставах.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовними вимогами не погодились в повному обсязі та пояснили, що вони є доньками померлого, на момент відкриття спадщини кожна з них досягла 55 років та була непрацездатною, тому вони мають право на обов"язкову долю в спадщині після свого батька. Відповідачі пояснили, що всі доводи позивачки про те, що вони ухилялись від надання батьку допомоги та не цікавились його станом є надуманими та необгрунтованими.
Представник третьої особи - державний нотаріус ОСОБА_9. суду пояснив, що з позовом про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна від ІНФОРМАЦІЯ_1, який він засвідчив, та про визнання свідоцтв про право на спадщину, виданих відповідачам, недійсними, він не згоден, оскільки законних підстав для цього немає. Нотаріус пояснив, що перед видачею усім спадкодавцям свідоцтв про право на спадщину та укладанням договору про розподіл спадщини, вони - в тому числі і ОСОБА_1 - двічі приходили до ньго, їм були роз"яснені вимоги закону та умови розподілу спадкового майна. Позивачка сама прочитала усі документи, повністю розуміла їх значення та наслідки для себе, а у разі незгоди мала достатньо часу та можливостей для відмови від підписання договору та оспорювання права відповідачок на спадщину.
2
Вивчивши всі обставини справи та надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач уклала шлюб зі ОСОБА_6.,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, після чого вони стали проживати разом в АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_6. на праві приватної власності.
Від першого шлюбу ОСОБА_6. мав чотирьох доньок: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5.н., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6р.н..
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6. склав заповіт, засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 /а.с.Ю/, згідно якого заповів належне йому майно: вищевказану квартиру та металевий гараж в ГБК "ІНФОРМАЦІЯ_9"- своїй дружині ОСОБА_1, автомобіль ВАЗ-21011 - племіннику ОСОБА_11., садовий будинок та земельну ділянку - зятю ОСОБА_12.
ОСОБА_6. був інвалідом війни 1 групи, страждав на цироз печінки, потребував стороннього уходу/а.с. 16/.
ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6. помер /а.с.9/.
Після його смерті відкрилась спадщина на майно:АДРЕСА_1, 1050 простих іменних акцій ВАТ "Запоріжбудмеханізація" загальною номінальною вартістю 10,50 грн., та 3-х внесків з відсотками та компенсаційними нарахуваннями в Ощадбанку на загальну суму 8203,45 грн..
ІНФОРМАЦІЯ_10 в 8 державну нотаріальну контору надійшли заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6. за законом від ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5./арк.спад.спр.3-6/.
ІНФОРМАЦІЯ_10 в 8 нотконтору звернулась з заявою про прийняття спадщини за заповітом та за законом ОСОБА_1, вказавши при цьому, що інших спадкоємців у померлого немає./ар.спад.спр. 2/.
Крім того, ОСОБА_1 подала заяву про відмову в отриманні свідоцтва про право власності на обов"язкову долю майна як дружина померлого.
Рішеннями Хортицького районного суду М.Запоріжжя від 5.10.2006 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_6. та між ОСОБА_3. та ОСОБА_6., оскільки у свідоцтвах про народження доньок було неправильно вказане по-батькові ОСОБА_6..
ІНФОРМАЦІЯ_1 8 державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом - на 6/10 часток АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 8 державною нотаріальною конторою кожній з відповідачок було видане свідоцтво про право на спадщину за законом - на 1/10 частку вказаної квартирі кожній на підставі ст. 1241 ЦК України - як непрацездатним дітям спадкодавця, що спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, що належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_1 та відповідачками було укладено договір про розподіл спадкового майна, який завірено державним нотаріусом ОСОБА_9/а.с.15/.
Згідно вказаного договору, у власність ОСОБА_3. перейшли 1050 простих іменних акцій ВАТ "Запоріжбудмеханізація" загальною номінальною вартістю 10,50 грн., а у власність ОСОБА_5. перейшли 4/10 частки АДРЕСА_1.
Договір підписано усіма сторонами, посвідчено нотаріусом.
В той же день позивачка та відповідачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом та у відповідності з укладеним договором.
Свідки з боку позивача ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_18. суду пояснили, що позивачка з чоловіком проживали удвох, ОСОБА_6. був інвалід 1 групи, хворів. Позивачка сама здійснювала уход за чоловіком, готувала, прала одяг, прибирала, лікувала його. Кожен зі свідків спілкувався з ОСОБА_6. та чув від нього, що він сердиться на доньок за померлу матір і не хоче їх бачити.
3
При цьому вказані свідки пояснили, що ОСОБА_6. знаходився в безпорадному стані тільки двічі - кілька тижнів після операції в квітні 2000 року та останні два тижні перед смертю. Весь інший час він самостійно пересувався по квартирі, за допомогою дружини гуляв на вулиці, був у здравому розумі. Крім того, він був матеріально забезпечений, допомоги не потребував, навіть сам допомагав донькам грошима. Свідки іноді бачили доньок у батька.
Вказаним свідкам невідомо, чи потребував ОСОБА_6. допомоги від доньок, чи зверталась ОСОБА_1 до них за будь-якою допомогою, чи відмовляли вони в наданні допомоги батьку.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_6. не хотів бачити в своїй квартирі не тільки своїх доньок, але і дітей ОСОБА_1, а до одруження з позивачкою навіть хотів з'єднатись та жити з родиною доньки ОСОБА_5..
Свідки з боку відповідачів ОСОБА_19., ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22. суду пояснили, що після одруження ОСОБА_6. з позивачкою у відповідачок з"явились негаразди в спілкуванні з батьком, позивачка намагалась виключити їх спілкування. Доньок не пускали поздоровити батька з днем народження, на їх телефонні дзвінки до телефону підходила ОСОБА_1 та під різними причинами не звала чоловіка до телефону. Відносини налагодились тільки після складання заповіту.
Свідок ОСОБА_21. крім того, пояснив, що в жовтні 2005 року ОСОБА_4 попросила його відвезти її батька в нотаріальну контору, тому що він хотів змінити заповіт, який склав на користь дружини. Свідок відвіз ОСОБА_6. до нотаріуса, але потрібні були свідки, тому ІНФОРМАЦІЯ_11 повернувся додому, при цьому він просив, щоб його дружина не знала про цю поїздку.
Вказану обставину в судовому засіданні підтвердив і нотаріус ОСОБА_9..
Свідки, також пояснили, що гараж в ГБК"ІНФОРМАЦІЯ_9" батько будував разом з чоловіком ОСОБА_5, хотів залишити його їй. Автомобіль ВАЗ, що належав ОСОБА_6., забрав син позивачки.
Вказаним свідкам також не відомо, чи потребував ОСОБА_6. допомоги від доньок, чи звертався він, або його дружина до них з такою допомогою. Проте, доньки регулярно дзвонили до батька, цікавились його станом, навідували його при можливості, а останні два тижні його життя знаходились поряд з ним.
Судом досліджені, також, письмові докази: фотографії з дней народження ОСОБА_6., надані відповідачами для огляду в судовому засіданні, з яких вбачається, що відповідачки неодноразово були присутні на днях народження батька в останні роки його життя, дарували подарунки; довідка про оформлення доньками для ОСОБА_6. інвалідної коляски /а.с.68/; документи про переоформлення належного ОСОБА_6. гаражу в ГБК "ІНФОРМАЦІЯ_9" на доньку ОСОБА_5, та з ОСОБА_5. знов на ОСОБА_6./а.с.54-65/; роздрукування вихідних телефонних дзвінків з домашніх телефонів відповідачів на телефон батька з грудня 2005 року по час його смерті /а.с.73-96/; рахунок-замовлення на рітуальні послуги на поховання ОСОБА_6., на якому стоїть підпис ОСОБА_5./а.с.97/.
Таким чином, вислухавши сторони, державного нотаріуса, свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Згідно з цивільним законодавством України, після померлої особи спадкодавці спадкують за законом та за заповітом.
У відповідності до ст.1241 ЦК України, у разі наявності заповіту непрацездатні діти спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, що належала б кожному з них у разі спадкування за законом/обов"язкова частка/.
В даному випадку спадковим майном за заповітом є АДРЕСА_1.
При оформленні права на спадщину кожна з відповідачок, які є непрацездатними дітьми спадкодавця, отримала право на 1/10 частину вказаної квартири в якості обов"язкової частки, що не протирічить ст.1241 ЦК України.
При оформленні права на спадщину за заповітом в 8 державній нотаріальній конторі позивач ОСОБА_1 не оспорювала права відповідачок на обов"язкову частку спадщини, а саме на частку в праві власності на квартиру.
4
Крім того, спадковим майном за законом за заявою сторін були акції та внески, які були розподілені між спадкоємцями за законом - ОСОБА_1 та відповідачами - на підставі ст.ст. 1261,1267 ЦК України - по 1/5 частці кожній.
Після цього між спадкоємцями було укладено договір про розподіл спадкового майна, згідно з яким позивач добровільно відмовилась від своєї частки майна - акцій ВАТ "Запоріжбудмеханізація" - на користь ОСОБА_3..
Як вбачається зі спадкової справи та пояснень сторін та третьої особи, ні перед, ні при отриманні свідоцтв про право на спадщину за законом та укладенням цього договору позивач ОСОБА_1 не оспорювала прав відповідачей на спадщину.
Позивач не надала суду доказів того, що при отриманні свідоцтв про право на спадщину за заповітом і за законом, та при підписанні договору про розподіл майна ІНФОРМАЦІЯ_1 вона не розуміла значення цих документів, не читала їх та навіть взагалі випадково опинилась у той день в нотконторі та зустрілась з відповідачами.
Ці доводи позивачки спростовуються тим, що свідоцтва про право на спадщину були отримані нею та відповідачами в один день - ІНФОРМАЦІЯ_1, і договір про розподіл майна між ними та свідоцтва про право на спадщину вже за цим договором були укладені та отримані теж в цей день, а державне мито за отримання свого свідоцтва позивач сплачувала заздалегідь - до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 нотаріусом сторонам по цій справі було видано цілий пакет спадкових документів, що передбачає довгий період їх підготовки, попереднє їх узгодження між сторонами та роз"яснення нотаріусом їх суті.
Доводи позивачки про те, що договір вона не читала, бо не мала окулярів, в судовому засіданні фактично спростувала сама позивач при пред"явленні їй її заяви про відмову від права власності. Позивач без окулярів розгледіла і саму заяву і підпис на ній, та дала пояснення суду.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 державним нотаріусом ОСОБА_9 відповідачам по справі у відповідності зі ст.ст. 1296,1297 ЦК України, а також визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна між сторонами від ІНФОРМАЦІЯ_1.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про усунення відповідачок від права на спадкування, то ст.1224 ЦК України дійсно передбачає таку можливість, якщо в суді буде встановлено, що вони ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Проте, позивач не надала суду доказів того, що спадкодавець ОСОБА_6. дійсно перебував в такому безпорадному стані, що потребував допомоги своїх доньок, звертався сам або через позивачку до дітей за такою допомогою, а вони ухилялись від надання допомоги та від спілкування з батьком, не цікавились його станом.
Усі доводи позивачки в цій частині позовних вимог спростовуються поясненнями свідків, в тому числі і свідків з боку самої позивачки, дослідженими судом письмовими доказами, на разі, роздруківками телефонних дзвінків з телефонів відповідачок на телефон ОСОБА_6..
Судом встановлено, що не доньки ухилялись від допомоги батьку, а сам ОСОБА_6. не бажав цього, навіть був у змозі допомагати дітям, а вони в свою чергу намагались відвідувати його, цікавились його станом, пропонували допомогу, яку позивач не приймала за власним волевиявленням.
При таких обставинах суд не вбачає підстав для усунення відповідачей від спадкування після померлого ОСОБА_6. на підставі ст.1224 ЦК України.
Пояснення представника позивача щодо, на його думку, неправильного визначення обов"язкової частки у спадщині, подані в обгрунтування необхідності визнання недійсними свідоцтв відповідачок про право на спадщину, суд до уваги не приймає, оскільки ніяких позовних вимог з цього приводу позивачем заявлено не було, та дії державного нотаріуса в цій частині оскаржені також не були, а позивачка в суді оспорює право відповідачей на спадщину взагалі, а не на меншу її частину.
Керуючись ст.ст. 10,60,208,212-218 ЦПК України,
ст.ст. 1224,1241,1261,1267,1296,1297 ЦК У країни, суд-
ВИРІШИВ:
5
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана заява про його апеляційне оскарження, а апеляційна скарга - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження - через суд першої інстанції.