Справа №22ц-2387/2006 р.                     Головуючий у 1 інстанції Супрун Г.Б.

Категорія 40                                     Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

У ХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

Київської області в складі:

головуючого - судді Лащенка В.Д.,

суддів Червінко К.С., Тракало В.В.,

при секретарі Волошиній С.В.,

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Києві  матеріали цивільної справи за

апеляційною   скаргою      ОСОБА_1на      рішення   Броварського

міськрайонного суду Київської області від   12 травня 2006 року в справі за позовом

ОСОБА_1до ТОВ „Інтеграл-Плюс" про стягнення заробітної плати та

моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -

встановила:

У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТОВ „Інтеграл-Плюс"

про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з січня 2002 року по січень

2004 року в сумі 2390 грн. 39 коп., 3% річних за прострочення грошового зобов"язання,

індексації та моральної шкоди в сумі 100000 грн.     

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що з 1 липня 2000 року працював у відповідача на посаді директора. 26 січня 2004 року його було звільнено з роботи в зв"язку з переведенням на інше підприємство. Проте при звільненні йому не було виплачено заробітну плату в сумі 2390 грн. 39 коп. Оскільки він неодноразово звертався до нинішнього керівника підприємства про виплату належної йому заробітної плати, а останній не вживав ніяких заходів, то позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, 3% річних за прострочення грошового зобов"язання, індексацію та вказаний ним розмір моральної шкоди.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 2390 грн. 39 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення та задоволення позовних вимог ОСОБА_1в повному обсязі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, зокрема позивач вважав, що суд повинен був застосувати норми Цивільного кодексу України.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що з 1 липня 2000 року ОСОБА_1. працював у відповідача на посаді директора. 26 січня 2004 року його було звільнено з роботи в зв"язку з переведенням   на  інше   підприємство.     При  звільненні   йому  не   було  виплачено

заборгованість по заробітній платі за період з січня 2002 року по січень 2004 року в сумі 2390 грн. 39 коп. Тому суд обгрунтовано стягнув на користь позивача вказані кошти.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд правильно виходив із недоведеності позивачем факту заподіяння такої шкоди та вини відповідача в цьому. Оскільки спірні правовідносини регулюються нормами трудового права, то суд обгрунтовано відмовив у застосуванні ст.625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду, викладені в рішенні.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 307,308, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.