П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 816/2016/17 (К/9901/50946/18)

Провадження № 11-830апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Полімпекс» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Сіренко О. І., судді: Любчич Л. В., Спаскін О. А.) від 24 квітня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Полімпекс» до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство «Полімпекс» (далі - ПАТ «Полімпекс») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним рішення Міськрайонного управління у Полтавському районі та місті Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 02 листопада 2017 року № 1111/123-17 про відмову у виконанні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 917/498/15;

- зобов'язати відповідача вчинити дії на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2016 року по справі № 917/498/15, а саме: виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку (кадастровий номер 5310137000:15:008:036); закрити Поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 5310137000:15:008:0363; скасувати кадастровий номер 5310137000:15:008:0363; провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 20428 кв. м за адресою: вул. Н. Базар, 9, м. Полтава, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028 на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду 29 листопада 2017 року позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у цій справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

15 травня 2018 року ПАТ «Полімпекс» звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, оскільки вважає, що цей позов належить до адміністративної юрисдикції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 червня 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20жовтня 2016 року у справі № 917/498/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2016 року, прийнято рішення, яким позов ПАТ «Полімпекс» задоволено частково: визнано недійсним та скасовано пункт 2 рішення тридцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 19 березня 2013 року «Про питання оренди земельної ділянки по вул. Фрунзе, 34а» та пункт 36 рішення позачергової тридцять третьої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 05 вересня 2013 року «Про надання земельних ділянок, передачу в оренду земельних ділянок, продовження права користування земельними ділянками»; визнано недійсною додаткову угоду від 19 березня 2013 року до договору оренди земельної ділянки від 28 вересня 2011 року № 637-П по вул. Фрунзе, 34а, м. Полтава, укладену між Полтавською міською радою та Комунальним підприємством «Полтава Сервіс» Полтавської міської ради; відновлено стан земельної ділянки площею 20428 кв. м. за адресою: вул. Н.Базар, 9, м. Полтава, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028, який існував до порушення прав, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,9470 га (кадастровий номер 5310137000:15:008:0363) за адресою: вул. Фрунзе, 34а, м. Полтава.

16 листопада 2016 року ПАТ «Полімпекс» звернулося до начальника управління Держгеокадастру у м. Полтаві Полтавської області з листом за вих.№ 54, в якому просило виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2016 у справі № 917/498/15 в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,9470 га (кадастровий номер 5310137000:15:008:0363) за адресою: вул. Фрунзе, 34а, м. Полтава, та відновлення стану земельної ділянки площею 20428 кв. м. за адресою: вул. Н. Базар, 9, м. Полтава, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028, який існував до порушення прав.

Не отримавши відповіді на вказаний лист, 25 жовтня 2017 року позивач звернувся до Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із запитом щодо отримання відповіді на лист від 16 листопада 2016 року № 54.

ЛистомМіськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02 листопада 2017 року № 1111/123-17 ПАТ «Полімпекс» повідомлено, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Оскільки законодавством не передбачено процедуру скасування державної реєстрації (закриття Поземельної книги) земельної ділянки за рішенням суду, Управління не може виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2016 у справі № 917/498/15.

Вказані обставини стали підставою для звернення ПАТ «Полімпекс» з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судового рішення апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов'язати відповідача виконати рішення Харківського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 917/498/15 щодо відновлення порушеного права юридичної особи (ПАТ «Полімпекс») на земельну ділянку за адресою: вул. Фрунзе, 34а, м. Полтава.

Тобто, предметом спору у цій справі є саме невиконання/неналежне виконання органом місцевого самоврядування (Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області) судового рішення у господарській справі № 917/498/15.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Підстави щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру визначені ст. 21 Закону № 3613-VI. Законом не передбачено внесення або скасування записів державними кадастровими реєстраторами на підставі судового рішення, крім виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку (ч. 5 ст. 37 зазначеного Закону).

Відповідно до 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон

№ 1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу (…), або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом № 1404-VIII.

За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Разом з цим, розділом VI ГПК України передбачено судовий контроль за виконанням судового рішення, а саме за ст. 339 цього Кодексу сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З аналізу викладеного вбачається, що господарське процесуальне провадження охоплює всі питання, пов'язані як з розглядом та вирішенням господарських спорів, так і з виконанням рішень господарського суду. При цьому, виконання судових рішень є завершальною та важливою стадією господарського процесу.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що спір у цій справі спрямований на відновлення порушеного права позивача на земельну ділянку, контроль за виконанням якого здійснюється судом, який ухвалив вказане рішення, у зв'язку з чим даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду за правилами ГПК України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України (у редакції Закону

№ 2147-VIII) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Полімпекс» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук   О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима   Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв