Справа № 22ц-1099/2006                        Головуючий у першій інстанції

ПОШКУРЛАТ О.М.

Категорія -цивільна      Доповідач  ШЕВЧЕНКО В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2006 року                                                                    м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:    ШЕВЧЕНКА В.М.

суддів:              СКРИПКИ А.А., СМАГЛЮК Р.І.,

при секретарі:   ПАЦ Т.М.

з участю:   ОСОБА_1, ОСОБА_2

та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2006 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про знесення межової споруди, і відновлення знищеної огорожі позивачам, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006 року позивачі звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та просили зобов'язати відповідачів знести самочинно встановлену межову споруду і відновити знищену, яка є власністю позивача на суміжній ділянці; визнати план розподілу земельних ділянок по АДРЕСА_1 недійсним, суміжну межу відновити згідно фактичного використання земельної ділянки на протязі 44 років, враховуючи зміни, які були зроблені при житті батька позивачів, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1000 грн..

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3. ОСОБА_2 про знесення межової споруди, і відновлення знищеної огорожі було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України (а.с.57).

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 29 травня 2006 року позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3. ОСОБА_2 про знесення межової споруди, і відновлення знищеної огорожі було   визнано неподаною і повернуто позивачам, в зв"язку з неусуненням у встановлений строк вказаних недоліків позовної заяви (а.с.94).

Не погоджуючись з ухвалою суду від 29 травня 2006 року, ОСОБА_1 15 червня 2006 року подала до суду першої інстанції апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 29 травня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, оскаржувана ухвала суперечить ухвалі від 21 квітня 2006 року про відкриття провадження по справі та призначення справи до попереднього розгляду на 03 травня 2006 року, оскільки вирішуючи питання про прийняття позовної заяви суддею перевірялась відповідність позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК України. Попередній розгляд справи відкладався на 12 та 18 травня 2006 року, і на цій стадії 17 травня 2006 року прийнята ухвала про залишення позовної скарги без руху, а 29 травня 2006 року - про визнання позовної заяви неподаною та повернення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, вивчивши матеріали позовної заяви, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_5 та ОСОБА_1 надійшла до суду 17 квітня 2006 року. В обґрунтування позовних вимог позивачами додано до позовної заяви копія типового проекту № НОМЕР_1, копія договору № НОМЕР_2 на право забудови земельної ділянки, генеральний план (схема) від 30.01.1992 року, план розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1; витяг з рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 27.11.2001 року № НОМЕР_3 про надання земельних ділянок, копія рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 13.04.1962 року, акт обстеження та встановлення меж присадибної земельної ділянки АДРЕСА_1 та інші документи (а.с.6-30).

21 квітня 2006 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 03 травня 2006 року.

Відповідно до ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом. Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі, суддя перевіряє відповідність позовної заяви вимогам статей 119, 120 ЦПК України, а якщо встановить, що позовну заяву подано без додержання зазначених вимог або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ суддя, відповідно до ст. 121 ЦПК України, яка регламентує залишення позовної заяви без руху, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, яке можливе лише на стадії пред'явлення позову та відкриття провадження у справі і є неприпустимим на стадії попереднього судового розгляду.

Крім того, відкривши провадження у справі та призначивши справу в попереднє судове засідання, суд відповідно до правил ст. 130 ЦПК України має можливість для забезпечення правильного вирішення справи визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору та провести необхідні процесуальні дії достатні для розгляду справи у судовому засіданні.

Підставою для визнання позовної заяви неподаною та її повернення зазначено невиконання у встановлений строк вимог ухвали суду від 17 травня 2006 року про залишення позовної заяви без руху, у зв"язку з тим, що в позовній заяві не викладені обставини позову, не зазначені і не прикладені відповідні докази.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що такий висновок судді не ґрунтується на вимогах процесуального закону, протирічить наявним матеріалам справи та суперечить роз'ясненням Верховного Суду України, викладеним в п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції", де зазначено, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів. У позовній заяві викладені доводи позивачів та додані документи, достатність та належність яких та їх оцінка можлива лише при розгляді справи та ухвалення рішення по суті спору.

За таких обставин, ухвалу судді від 29 травня 2006 року не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до того ж суду на новий розгляд.

Апеляційний суд вважає, що скасуванню також підлягає і ухвала суду від 17 травня 2006 року про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2006 року та ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2006 року скасувати, а матеріали позовної заяви направити до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.