Справа № 351/2692/18

Провадження № 33/4808/60/19

Категорія ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, на постанову судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21.12.2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає по АДРЕСА_1 яка працює головним бухгалтером ТОВ ІБК "Західспецбуд",

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень, стягнуто судовий збір, -

ВСТАНОВИВ :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду та зарити провадження по справі, на підставі п. 7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків давності. Посилається на те, що справу було розглянуто судом першої інстанції у відсутність ОСОБА_3, яка повідомила суд про причини своєї неявки, проте про факт винесення відносно неї постанови суду, останній стало відомо після отримання копії постанови поштою. На думку апелянта, суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, помилково та передчасно встановив вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що акт перевірки не підлягає оскарженню, оскільки оскаржити можливо лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Зазначає, що на підставі акту перевірки від 28.11.2018 року ГУ ДВС в Івано-Франківській області винесені податкові-повідомлення рішення, які на момент подачі вказаної апеляційної скарги оскаржуються в адміністративному порядку до ДФС України. Враховуючи наведене, апелянт вважає, що суд помилково прийняв до уваги акт перевірки, як доказ у справі щодо винуватості ОСОБА_3, оскільки факт порушення нею норм Податкового кодексу України є недоведеним. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що на час розгляду справи закінчився, передбачений ст. 38 КУпАП тримісячний строк давності, що, на думку апелянта, є безумовною підставою для закриття справи.

ОСОБА_3 та її захисник до суду апеляційної інстанції не з'явились, в апеляційній скарзі просили розглянути справи у їх відсутність.

Враховуючи клопотання осіб щодо розгляду справи у їх відсутність, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2

Перевіривши матеріали справи, клопотання про поновлення строку, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження належить поновити, апеляційну скаргу - задовольнити частково, постанову суду - скасувати, провадження по справі закрити, виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі апелянт в якості причини пропуску строку посилався на те, що справу було розглянуто судом без участі ОСОБА_3, що є слушним, оскільки матеріали провадження містять лише реєстр на відправлення простої пошти суду за 07.12.2018 року (а.п. 24), проте немає належних доказів отримання ОСОБА_3 повідомлення про явку до суду на 21.12.2018 року, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а постанова суду - скасуванню, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП, оскільки остання була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про відсутність в матеріалах провадження доказів наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1445 від 28.11.2018 року посадова особа ОСОБА_3, - головний бухгалтер ТОВ ІБК "Західспецбуд", вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку в результаті чого: занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, в загальній сумі 18765 грн., в тому числі за січень 2018 року в сумі 18765 грн., та встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього в сумі 581 235 грн., в тому числі за січень 2018 року в сумі 581 235 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.3., п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України від 02.12.2010 р. №2755- VI (із змінами та доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В той же час, посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, і дійти висновку чи містять її дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Отже, диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності також за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що свої висновки щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП суд першої інстанції обґрунтовував виключно одним доказом по справі, а саме актом ГУ ДФС в Івано-Франківській області №1199/09-19-14-11/39345683 від 28.11.2018 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ІБК "Західспецбуд" (а.п. 2-21).

Між тим, апелянтом до апеляційної скарги долучено скаргу ТОВ ІБК "Західспецбуд" адресовану ДФС України, подану в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, що свідчить про оскарження прийнятого контролюючим органом рішення, а саме податкові повідомлення-рішення №0010761411 від 11.12.2018 року та №0010751411 від 11.12.2018 року, в адміністративному порядку, з долученням документів на підтвердження факту направлення вказаної скарги адресату (а.п. 33-46).

Згідно з п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Пунктом 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що протягом строку від дня подачі до контролюючого органу скарги до дня закінчення процедури адміністративного оскарження податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно, до остаточного вирішення всіх питань стосовно висновків, зазначених у акті перевірки №1199/09-19-14-11/39345683 від 28.11.2018 року, його зміст не відображає дійсних даних, не вказує на обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Крім того, матеріали провадження не містять жодних даних про визнання недійсними, в порядку передбаченому законом, угод або правочинів, що були досліджені під час перевірки та які, у свою чергу, були підставою для висновку посадової особи контролюючого органу про наявність в діях ОСОБА_3 порушень порядку ведення податкового обліку.

Аналогічно, матеріали провадження не містять й висновків експертів в сфері будівництва з приводу обсягу та вартості виконаних робіт за угодами, що були досліджені під час перевірки.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи наведене вище, висновки судді щодо порушення ОСОБА_3, як головного бухгалтера ТОВ ІБК "Західспецбуд", порядку ведення податкового обліку за обставин, викладених у протоколі, є передчасними, оскільки не можуть ґрунтуватися виключно на акті перевірки №1199/09-19-14-11/39345683 від 28.11.2018 року, за відсутності інших доказів.

Приймаючи таке рішення, виходжу з загальних засад судочинства, що передбачені ст.129 Конституції України, зокрема принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки принцип змагальності реалізується передусім через доказування, тобто підтвердження сторонами обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх вимог чи заперечень, доказами, тому при прийнятті рішення виходжу з доказів, що надані суду сторонами.

На суд покладено обов'язок сприяти змагальності сторін з метою всебічного і повного з'ясування обставин у справі, в той час як пошук доказів на підтвердження винуватості особи, не входить до обов'язку суду, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав й основних свобод людини чітко передбачено, що "кожна людина …має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону".

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З урахуванням викладеного, вважаю, що факт порушення ОСОБА_3 як посадовою особою - головним бухгалтером ТОВ ІБК "Західспецбуд", порядку ведення податкового обліку, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1445 від 28.11.2018 року, не доведений поза всяким розумним сумнівом.

Таким чином, доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що на час розгляду справи закінчився, передбачений ст. 38 КУпАП тримісячний строк давності, що, на думку апелянта, є безумовною підставою для закриття справи саме з цих підстав, не впливають на правильність судового рішення, оскільки закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе виключно щодо особи, факт винуватість якої у вчиненні адміністративного правопорушення доведений судовим рішення, та не є реабілітуючою підставою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику ОСОБА_2, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, строк на апеляційне оскарження постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21.12.2018 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, задовольнити частково.

Постанову судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21.12.2018 року, - скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло