ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року                                                         Справа № 914/1960/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Юрчук М.І. ,  суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Західного регіону України на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2018 року у справі № 914/1960/17 (суддя Марач В.В.), повний текст рішення складено 14.02.2018 року

за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області

до Державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1,  за ордером,

третьої особи - ОСОБА_2,  за довіреністю,

прокурор - Кір'яков С.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області  звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" про стягнення з останнього шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 286379,63 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2017 року замінено первісного відповідача - Державне підприємство Львівський військовий лісокомбінат на належного відповідача - Державне підприємства "Костопільське лісове господарство" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Дубки, 2, код ЄДРПОУ 00992800). Справу № 914/1690/17 скеровано за встановленою підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.11.2017 року справу № 914/1690/17 прийнято до провадження; призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західний офіс Держаудитслужби.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.02.2018 року у справі № 914/1960/17 в позові відмовлено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 року прийнято апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Західного регіону України на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2018 року у справі № 914/1960/17 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду; справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення, з викладеною в них письмовою позицією по справі.

Від військового прокурора на адресу суду надійшли пояснення, відповідно до яких останній просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

В судовому засіданні представник третьої особи та прокурор підтримали вимоги апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просили її задоволити.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечила, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник  Державної екологічної інспекції у Рівненській області в судове засідання не з'явився, про час та дату позивач був належним чином повідомлений.

Враховуючи положення ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду скарги в апеляційній інстанції, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників провадження про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача у відповідності до вимог ст. 269 ГПК України.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Рівненській області в особі головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції у Рівненській області державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3 було здійснено з 22.05.2017 року по 02.06.2017 року позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів відповідачем. За результатами перевірки було складено відповідний Акт від 02.06.2017 року та встановлено загальну суму шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев різних порід у кількості 226 шт. у кварталі 10 Базальтівського лісництва, у розмірі 288254,30 грн.

Разом з цим, до моменту здійснення вищевказаної перевірки, позивача було залучено до проведення державного фінансового аудиту діяльності відповідача. Перевірка була проведена з 10.05.2017 року по 31.05.2017 року, за результатами якої державним інспектором з охорони навколишнього середовища Рівненської області ОСОБА_3 була складена довідка від 31.05.2017 року, згідно якої встановлено загальну суму шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев різних порід у кварталі 10 Базальтівського лісництва у розмірі 80403,28 грн.

У зв'язку із наявністю двох суттєво різних між собою розрахунків розмірів шкоди, визначеної Державною екологічною інспекцією в Рівненській області в особі державного інспектора Легкобита І.Й. та з метою усунення сумнівів щодо правильності нарахування розміру шкоди, заподіяної лісу, відповідач звернувся до Національного лісотехнічного університету України щодо визначення заподіяної шкоди, яка завдана самовільною рубкою у кварталі 10 Базальтівського лісництва, який на підставі договору видав своє наукове заключення щодо фактів виявлення самовільної рубки від 12.07.2017 року. Згідно наукового заключення загальна сума шкоди, завданої лісу становить лише 61605,78 грн.

09.08.2017 року позивачем було надіслано відповідачу претензію про відшкодування збитків на суму 286379,63 грн., у відповідь на яку відповідачем було надіслано лист про відмову в задоволенні в повному обсязі претензії з нормативним обґрунтуванням такої відмови.

Зважаючи на вказані обставини та вважаючи, що саме відповідач зобов'язаний нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, як постійний лісокористувач, вина якого полягає у допущенні та не перешкоджанні його працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків, Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 286379,63 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Як зазначено вище, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням від 07.02.2018 року в задоволенні вказаного позову відмовив.

Північно-західний апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення залишенню без змін. При цьому, апеляційний суд керувався такими мотивами.

Згідно ст. 22 ЦК України, особі якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для стягнення збитків у т.ч. упущеної вигоди повинна бути в наявності сукупність наступних складових: 1) протиправна поведінка певної особи; 2) наявність збитків у вигляді втрат чи упущеної вигоди іншої особи; 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою першої особи та втратами другої особи; 4) наявність вини першої особи, при цьому її відсутність має доводити ця особа.

В силу ст.ст.19, 64 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, в тому числі, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища",  економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, в тому числі, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст.ст. 68, 69 цього ж Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Разом з тим, підставою для притягнення постійного лісокористувача до відповідальності, є не сам по собі факт незаконної вирубки (вина), а невиконання покладених на відповідача законом обов'язків, наслідком чого стало можливим здійснення крадіжки лісових ресурсів.

Згідно ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

В силу ст. 63 Лісового кодексу України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів, а п. 5 ч.1 ст. 64 цього ж Кодексу передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ст. 86 Лісового кодексу України, організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

При цьому, судами встановлено, що ДП "Костопільське лісове господарство" створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, а основними його напрямками і предметом діяльності, зокрема, є забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, порушень лісового господарства і притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства.

Відтак, до предмету доказування з боку позивача входить встановлення (визначення) переліку дій (заходів), спрямованих на охорону лісових ресурсів, недотримання яких безпосередньо призвело до незаконної порубки лісових ресурсів.

При цьому, підставою для висновку позивача про недотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, слугував факт невжиття на його думку відповідачем заходів, направлених на охорону лісів, зокрема, неналежної організації роботи постійного лісокористувача. Саме вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про невжиття відповідачем у повсякденній роботі заходів, направлених на охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до незаконної вирубки у кв.10 виділи 22-24, 26 Базальтівського лісництва сироростучих та сухостійних дерев.

Разом з тим, до заходів, направлених на охорону та збереження лісових ресурсів, відносяться превентивні дії, які пов'язані з попередженням або зниженням можливих випадків незаконної вирубки лісового масиву, зокрема, проведення патрулювання місцевості, її огляду та охорони, проведення дій з підвищення унеможливлення вільного доступу до території лісового фонду, та ін.

Тому, визначені в акті та в позовній заяві невжиті відповідачем дії пов'язуються не з незадовільною охороною лісових ресурсів, а лише з неналежною організацією процедури перевірки лісових ресурсів, які знаходяться у його постійному користуванні, та невжиттям заходів реагування з питання незаконної вирубки лісів, тобто по суті документальному оформленні результатів перевірки їх кількості.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором (позивачем) не визначено та не доведено, які конкретні дії, виконання яких покладено на відповідача законом, не були ним вчинені. Прокурором сформовано свою позицію на невиконанні відповідачем всіх можливих заходів, що свідчить про абстрактність та неконкретність доводів, через що останні не можуть бути доведені або спростовані з боку відповідача.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази в підтвердження відповідності дій відповідача загальним вимогам лісового законодавства, дотримання яких є обов'язковими з боку постійних лісокористувачів.

Зокрема, 27.02.2017 року відповідачем було складено акти огляду місця вчинення правопорушення в кварталі 10 Базальтівського лісництва якими зафіксовано незаконну порубку 162-ох сухостійних дерев.

Разом з тим, посадовими особами відповідача було проведено ряд дій, спрямованих на з'ясування обставин по факту незаконної порубки та виявлення винних осіб, матеріали яких направлено до правоохоронних органів. Листом від 27.02.2017 року № 385 вказані матеріали було передано до Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області. В повідомленні було зазначено про незаконну порубку в кварталі 10 Базальтівського лісництва орієнтовно 75 дерев сосни та 35 дерев ялини. Повідомлення зареєстроване в журналі порушень ДП "Костопільське лісове господарство" за № 7 від 25.02.2017 року. Під № 7 у журналі лісопорушень також зареєстровано вчинене лісопорушення у Базальтівському лісництві у кварталі 10 виділі 8 від 21.02.2017 року. Про вказані дії відповідача зафіксовано в Акті перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені дії відповідача в повній мірі відповідають загальному об'єму та змісту обов'язків, які висуваються лісовим законодавством до постійних лісокористувачів в частині проведення перевірок ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), останнім було вжито усіх залежних від нього дій спрямованих на організацію належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду лісгоспу.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Костопільське лісове господарство" від 02.06.2017 року, в останньому зазначено про те, що незаконна рубка дерев встановлена в ході проведення контрольного обміру зрізаних дерев в корі біля шийки кореня.

В той же час, як зазначено вище, з причини наявності двох суттєво різних між собою розрахунків розмірів шкоди, визначеної Державною екологічною інспекцією в Рівненській області в особі державного інспектора Легкобита І.Й. та з метою усунення сумнівів щодо правильності нарахування розміру шкоди, заподіяної лісу, відповідач звернувся до Національного лісотехнічного університету України щодо визначення заподіяної шкоди, яка завдана самовільною рубкою у кварталі 10 Базальтівського лісництва, який на підставі договору видав своє наукове заключення щодо фактів виявлення самовільної рубки від 12.07.2017 року. За результатами дослідження Національним лісотехнічним університетом України було встановлено, що по факту самовільної вирубки не було, а мали місце технологічні втрати, під час яких зайво вирубані дерева в кінці вирубки вносять у відомості, обліковуються та оподатковуються, таким чином, шкоди державі не завдається.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що зважаючи на наявність в матеріалах справи різних розмірів шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, Рівненський апеляційний господарський суд у даній справі дійшов до висновку про те, що визначення дійсного розміру шкоди є можливим шляхом призначення у справі судової експертизи, а тому ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року було призначено у справі № 914/1960/17 судову експертизу, проведення якої було доручено Незалежному інституту судових експертиз, а ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 року було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Однак, у обох випадках, матеріали справи № 914/1960/17 повертались експертними установами без виконання ухвал суду про призначення експертизи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено недотримання відповідачем процедури перевірки лісових ресурсів, які знаходяться у його постійному користуванні, та невжиттям останнім заходів реагування з питання незаконної вирубки лісів, відтак, у даному випадку  в діях відповідача відсутній елемент протиправності, що виключає протиправну поведінку останнього та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, як обов'язкового елементу покладення на особу відповідальності згідно статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Стосовно тверджень відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, колегія суддів не приймає вказані твердження до уваги з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Рівненській області в особі якої прокурор звернувся з позовом до суду, перебуває у стадії ліквідації, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями наказів № 228 від 29.10.2018 року та № 195 від 31.10.2018 року, а також копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.02.2019 року.

Усе вищенаведене дає підстави апеляційному суду вважати, що твердження прокурора, викладені в його апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, а також всі вищенаведені факти ним не спростовані належними доказами.

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, а тому оскаржуване рішення винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Західного регіону України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2018 року у справі № 914/1960/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Матеріали справи № 914/1960/17 повернути Господарському суду Рівненської                     області.

Повний текст постанови складено 14.02.2019 року.

Головуючий  суддя                                                                      Огороднік К.М.

Суддя                                                                                              Юрчук М.І.  

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.