Справа № 22ц-980/2006 Головуючий у першій інстанції
Категорія-цивільна _____ Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді: Позігуна М.І.
суддів: Скрипки А.А., Смаглюк Р.І.
при секретарі: Пац Т.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою в зв'язку з затвердженням мирової угоди судом, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на його придбання з відповідачем 11 травня 2002 року по договору купівлі-продажу в спільну часткову власність.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року закрито провадження по справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою в зв'язку з затвердженням мирової угоди, згідно якої відповідач зобов'язувався у строк до 16 червня 2006 року сплатити позивачці 12077 грн. вартості 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 належної ОСОБА_2 на праві сумісної часткової власності, а остання відмовляється від своєї частки в будинковолодінні на користь відповідача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду скасувати, оскільки її судом винесено з порушенням норм цивільного права. В обгрунтування незаконності ухвали апелянт посилався на неможливість виконання ним ухвали в частині сплати позивачці її частки в будинковолодінні, оскільки основним джерелом його існування є заробітна плата, а банківські установи не надають кредиту під заставу спірного будинковолодіння.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Виходячи зі змісту статей 31 та 175 ЦПК сторони з метою врегулювання спору можуть укласти мирову угоду, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін та предмета позову, і в разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Відповідно до ст. 1 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Саме за захистом порушеного права і зверталася позивачка до суду з позовом, проте в порушення зазначених вимог судом не було захищено порушене право, оскільки суд затвердив мирову угоду, яка реальна не може бути виконана в зв'язку з відсутністю у відповідача коштів на сплату позивачці вартості її частки будинковолодіння. Без вирішення в мировій угоді залишилися вимоги в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, а висновок суду, що з затвердженням мирової угоди втрачає сенс судового розгляду іншої частини позовних вимог суперечить нормам цивільного процесуального права, в силу яких судовий розгляд закінчується ухваленням відповідного судового рішення.
Керуючись ст.ст.303,304,307,312-315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 строк задовольнити.
Ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою в зв'язку з затвердженням мирової угоди судом скасувати, а матеріали справи направити до того ж суду на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.