ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3983/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року, ухвалене головуючим суддею Дзюбичем В. Л. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 07 березня 2017 року № 0059/403000000/17, винесену заступником начальника Тернопільської митниці ДФС Саварином А. Л., а провадження в справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Тернопільська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки при митному оформленні товару - сідельного тягача MAN TGA 18/440, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, ним подано документи з недостовірною інформацією, зокрема, в частині вартості автомобіля, що вказує на прямий умисел позивача на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржене рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід» в особі директора ОСОБА_1, та компанія M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір № 01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів.

10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_1, як замовник, уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів.

10 листопада 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС митну декларацію №403000006/2014/301562, згідно з якою заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач MAN TGA 18.440 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1», фактурною вартістю 3900 євро, що за курсом НБУ на день подання митної декларації митниці становить 70640,41 гривень. У графі 46 цієї декларації заявлено митну вартість товару 123620,71 грн., яка визначена на підставі експертного автотоварознавчого дослідження.

Фактурна вартість зазначена на підставі рахунку-інвойсу № 00049, виданого 04 листопада 2014 року компанією VOS (Broekheuvelsestraat 2, 5524 JCHedel).

Заявлена митна вартість товару у сумі 123620,71 грн визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 07 листопада 2014 року № 902, складеного на замовлення позивача, відповідно до якого вартість транспортного засобу MAN TGA 18.440 2007 року випуску на дату оцінки може складати 6720 євро, про що свідчить код МВВ-6 зазначений у графі 43 декларації.

26 вересня 2016 року Тернопільською митницею ДФС отримано лист ДФС України від 21 вересня 2016 року, згідно з яким ДФС України отримала від митної служби Республіки Чехія митну декларацію № 14CZ53000028HIJEC6 від 04 листопада 2014 року та рахунок-фактуру від 09 жовтня 2014 року № 2014072, на підставі яких встановлено, що вартість сідельного тягача MAN TGA 18.440 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 становить 13700 євро, що по курсу Національного банку України на день подання митної декларації митниці становить 248147,07 грн.

Листом від 13 листопада 2015 року № DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт 01/01/2014 NL між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією M.VOS VOF не укладався, а транспортні засоби українській компанії не продавались.

03 лютого 2017 року головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням Тернопільської митниці ДФС Дитинником Г. В. складено протокол про порушення митних правил № 0059/403000000/17, в якому зазначено, що ОСОБА_1 під час митного оформлення товару заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів, що призвело до ухилення від сплати зазначених платежів у сумі 39848,44 грн..

На підставі вказаного протоколу 07 березня 2017 року заступником начальника Тернопільської митниці ДФС Саварином А. Л. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 119545,32 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, не доведена.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Частиною першою статті 266 Митного кодексу України визначені обов'язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Сокіл-Захід" із 10 жовтня 2014 року перебуває на обліку в Тернопільській митниці ДФС та є декларантом згідно Митного кодексу України.

Митне оформлення товару «сідельний тягач MAN TGA 18.440 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1» було проведено Тернопільською митницею ДФС на підставі поданої митним брокером ТОВ «Віта-Едванс», як представником декларанта ТОВ "Сокіл-Захід", митної декларації № 403000006/2014/301562 та необхідних документів, зокрема, контракту купівлі-продажу № 01/01/2014 NL від 20 вересня 2014 року та інвойсу від 04 листопада 2014 року № 00049.

Таким чином, відповідні митні формальності, оформлення і подання митної декларації здійснені саме брокерською компанією ТОВ «Віта-Едванс» як особою, уповноваженою позивачем на декларування товару на підставі укладеного договору №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокіл-Захід» (покупець транспортного засобу) та ТОВ «Віта-Едванс».

Відповідно до частини п'ятої статті 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що митний брокер (брокерська компанія), як особа уповноважена на декларування товарів, несе таку саму відповідальність, що й декларант, що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 15 травня 2018 року в справі № 607/2400/17.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач безпосередньо дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, не вчиняв.

Водночас, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б доводили наявність у діях позивача умислу на зменшення суми митних платежів.

При цьому дії позивача щодо проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу, з якої сплачені митні платежі, вказують на відсутність волі позивача щодо ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил, фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року у справі № 607/4258/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 13 лютого 2019 року.