Справа 392                                                                                                    Доповідач  Зубова Л.М.

Категорія 31                                                                                              Голов. 1  інст. Князьков В.В.

         Ухвала

    Іменем України

          26 січня   2010 року                                                                                                              м. Донецьк

            Апеляційний  суд Донецької області  у складі:

                                                головуюча суддя   Зубова Л.М.

                                               судді Єлгазіна Л.П.,  Азевич  В.Б.

                                               секретар Голубцов А.В.  

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  справу за  позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3  до  корпорації « Індустріальна  спілка Донбасу»  ( далі  -  «ІСД»), закритого  акціонерного товариства « Страхова  компанія «ВУСО» ( далі - «ВУСО»)

про відшкодування шкоди

з апеляційною  скаргою  корпорації " Індустріальна  спілка Донбасу"    

на рішення  Ворошиловського  районного   суду  м. Донецька  від 4 листопада   2009 року.

Вислухавши доповідача, пояснення представника «ІСД» – Зайцевої М. Ю., пояснення  позивача  ОСОБА_2, представника « ВУСО» - Галуцької О.В., перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

                                                        в с т а н о в и в :

Рішенням Ворошиловського  районного   суду  м. Донецька  від 4 листопада   2009 року позов задоволений частково , за рахунок « ІСД» на користь ОСОБА_2 відшкодовано шкоди : матеріальну у сумі  2274,70 грн.,  моральну – 100 000 грн, витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  7,50 грн., на користь  , ОСОБА_3  - 100 000 грн. моральної шкоди , 7,50 грн - витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, за рахунок «ВУСО» на користь  ОСОБА_2  відшкодовано шкоди : матеріальну у сумі  4735, 78 грн.,  моральну – 2552 грн., витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  7,50 грн. З рішенням суду в частині відшкодування  моральної  шкоди не погодився «ІСД», просив  змінити рішення  відшкодувати   моральну шкоду  у сумі  по 50 000 грн. на користь кожного з позивачів , посилаючись на невідповідність висновків суду  щодо розміру   грошового відшкодування моральної шкоди  фактичним обставинам справи та вимогам  закону   щодо  розумності   та виваженості при визначенні  розміру відшкодування за завдану  моральну шкоду, також вважав , що суд не навів у рішенні переконливих мотивів  на обґрунтування визначеного ним  розміру  відшкодування . Врешті рішення суду не оскаржено.

Апеляційний суд вважає , що  апеляційну скаргу слід відхилити  з наступних підстав.

Відповідно до ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 60,61 ЦПК України   кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини , визнані сторонами і іншими особами  які  беруть участь у справі , не підлягають доказуванню.

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

            Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

         Відповідно до ст. 57 ЦПК України  доказами  є  будь-які фактичні дані, на підставі  яких суд встановлює  наявність або відсутність  обставин , що обґрунтовують наявність або відсутність   обставин, що обґрунтовують  вимоги і заперечення сторін,та інших обставин, які мають  значення  для  вирішення справи.

            Згідно  до ч. 2 ст.1188 ЦК України  якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано  шкоди іншим особам, особи , які спільно завдали  шкоди, зобов’язані її відшкодувати  незалежно від  їхньої вини.          

Згідно ст.1168  ЦК України   моральна   шкода, завдана смертю  фізичної особи, відшкодовується , зокрема , її батькам.

 Згідно ст. 23 ЦК України  розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини  особи тощо , а також з урахуванням  інших обставин, які мають  істотне значення. При визначенні  розміру  відшкодування враховуються вимоги розумності  і справедливості..

Розрішаючи спір, суд першої інстанції  дійшов  обґрунтованого висновку  про те, що  з вини відповідача   позивачам  завдано  шкоди, зокрема ,  моральної , оскільки встановив  та з цього виходив , що водій  відповідача  -  ОСОБА_6 ,  який  перебував  у трудових відносинах  з відповідачем «ІСД»  та керував  належним відповідачу автомобілем , 14.07.2007 року, рухаючись  по  другорядній дорозі у м. Донецьку , порушивши  п. 16.11 Правил дорожнього руху , не пропустив  автомобіль  під керуванням ОСОБА_7  , який рухався  по  головній  дорозі,  внаслідок   чого сталося  зіткнення  автомобілів , що призвело  до загибелі   водія ОСОБА_7 та  пасажира  автомобіля – він же син позивачів  - ОСОБА_8 Порушена  проти ОСОБА_6 кримінальна справа за ознаками скоєння злочину , передбаченого ч.3 ст. 286 КК України ,  розслідуванням не закінчена, оголошено розшук ОСОБА_6. Вказані  обставини визнані сторонами  та  іншими особами , які  беруть участь у справі , « ВУСО « рішення суду не  оскаржила, у справі  маються ксерокопії документів   кримінальної справи , зокрема , постанова  про  притягнення ОСОБА_6  до кримінальної відповідальності  та  оголошення  його розшуку.

 ОСОБА_6 сповіщений  судами про слухання справи у  порядку  , визначеному главою 7 розділу 1 ЦПК України.  

Визначаючи розмір компенсації за завдану моральну шкоду , суд 1 інстанції    виходив  з того , що позивачам   завдано моральної  шкоди , яка  полягає у   душевних стражданнях  позивачів , котрі  вони зазнають  у зв’язку  з загибеллю єдиного сина, втрата  якого  є непоправною, врахував тяжкість втрати , фактичні обставини  справи ,  обсяг  завданих страждань,  керувався визначеними ст. 23 ЦК України вимогами  розумності  і  справедливості, давши оцінку  фактичним обставинам справи  у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.

Доводи скарги  про  відсутність  медичних документів  на  підтвердження погіршення стану здоров’я  позивачів та  наявність судової практики  у інших справах, яка  підстава  для зменшення розміру  відшкодування, правого значення не мають , оскільки  не ґрунтуються  на законі, а  позивачами надано  достатньо доказів,  передбачених  ст. 57 ЦПК України , на підтвердження  завданої  їм моральної  шкоди. .

Керуючись ст. 308, 303 ч. 1  ЦПК України, апеляційний суд, -

                                                       у х в а л и в :

Апеляційну скаргу відхилити .

Рішення  Ворошиловського  районного   суду  м. Донецька  від 4 листопада   2009 року    

залишити без змін.

Ухвала  набирає чинності негайно та може бути оскаржена  у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.  

Головуюча

Судді