Судове рішення #771042
Справа № 22ц-897 2007 р

Справа    22ц-897       2007 р.                                                Головуючий по 1 інстанції

Категорія:    відшкодування                                                       Марцішевська О.М.

збитків                                                                   Доповідач в апеляційній

інстанції Скіць М.І.

УХВАЛА             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007 року колегія    суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

Черкаської області в складі:

головуючого                          Трюхана Г.М.

суддів                                      Сіренка Ю.В. Скіця М.І.

при секретарі                         Бурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3про відшкодування витрат на утримання спільного майна та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

ОСОБА_1. 04 грудня 2006 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом, зазначаючи, що вона, відповідачка і третя особа являються співвласниками садиби № АДРЕСА_1. Садиба розташована на земельній ділянці площею 666 кв.м.

Доля співвласників в садибі складають: позивачки - 1.28%, відповідачки - 2513\8000 і третьої особи -49\100.

Фактично постійно в садибі мешкають позивачка і третя особа з сім"ями, а відповідачка мешкає в кв. АДРЕСА_2. В належній їй частині мешкає і користується земельною ділянкою її сестра ОСОБА_4

14 липня 2005 року позивачка отримала на свою адресу припис санепідемстанції № 031\1-2170 з вимогою термінового підключення будинку до централізованої мережі каналізації.

На виконання вимог припису позивачкою і третьою особою було замовлено проектну документацію на підключення до каналізаційної мережі та профінансовано роботи по підведенню каналізаційної мережі. Крім того було проведено ремонт водогону. Загальна сума витрат склала 6000 гривень. З них 1982 гривні ремонт водогону.

Крім того позивачкою і третьою особою було проведено заміну огорожі на суму 490 гривень, та воріт на суму 450 гривень

Вважаючи, що відповідачка, як співвласник садиби, повинна нести витрати по утриманню садиби і просила суд стягнути з відповідачки на її та третьої особи користь 970 гривень на відшкодування витрат по обладнанню каналізації, ремонту водогону, огорожі та воріт, а також стягнути з відповідачки на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Рішенням Соснівського районного суду від 15 березня 2007 року. в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення її вимог в повному обсязі з тих

 

2 підстав, що суд неповно дослідив докази по справі, висновки суду про відмову в задоволенні її позову не грунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм матеріального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з"явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1. районний суд виходив з того, що позивачка не надала суду переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно санітарного припису від 14 липня 2005 року безпосередньо ОСОБА_1. було зобов'язано вирішити питання про підключення до централізованої мережі каналізації в зв"язку з самовільним будівництвом нею дворової вбиральні для власних потреб.

Відповідно до договору № 23-06 від 22 червня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1. та ДП „Брігс", останнє взяло на себе зобов"язання виконати роботи по водопостачанню, тобто по ремонту водогону до садиби № АДРЕСА_1, однак суд зазначив, що позивачка не погодила необхідність виконання даного виду робіт з співвласниками і не підтвердила факт оплати за виконані роботи на суму 1982 гривні. Більше того виконавець робіт зареєстрований і здійснює свою діяльність в м. Києві і відповідно елементарна заміна водопровідної труби, довжиною 12 метрів не потребувала залучення столичних спеціалістів.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачка не надала суду переконливих доказів на підтвердження своїх вимог і відповідно суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволення позову.

Також суду не надано доказів на підтвердженая вимог про відшкодування моральної шкоди. Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Соснівського районного суду від 15 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація