Справа - 11-469-2005 р.                  Головуючий 1 інстанції - Сова Т.Г.

Категорія -ст. 121 ч.2 КК України    Доповідач - Салай Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 липня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі: головуючого судді - Салая Г.А. суддів: Гром Л.М., Акуленко С.О. з участю прокурора Шваб Л.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 засуджених: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_8, на вирок Менського районного суду від 22 травня 2006 року.

Цим вироком:

ОСОБА_5, українець, громадянин України, уродженець смт. Березна, Менського району Чернігівської області, проживаючий АДРЕСА_1, має малолітню дитину, з вищою освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий,

засуджений: за ст. 365 ч. З КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права працювати на керівних посадах в органах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на 3 роки; за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у вигляді 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати керівні посади в органах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на строк 3 роки.

ОСОБА_6, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, проживаючий в АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7, українець, громадянин України, уродженець смт. Березна Менського району Чернігівської області, освіта середня спеціальна, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, проживаючий АДРЕСА_3, раніше не судимий,

засуджений за ст. 162 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі; за ст. 365 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права працювати в правоохоронних органах на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права працювати в правоохоронних органах строком на 3 роки.

Вироком суду засуджені визнані винними у скоєнні злочинів при слідуючи обставинах.

ОСОБА_5 13.07.2005 року, близько 11-ї години, який на той період часу займав посаду ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи службовою, перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_1, проводячи перевірку по факту пожежі в господарстві, громадянки ОСОБА_8 по АДРЕСА_4, доставивши громадянина ОСОБА_9 за вказаною адресою, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, передбачених п. 2.12 функціональних обов'язків інспектора відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Менського РВ ГУМНС України, затверджених начальником Менського РВ ГУМНС України в Чернігівській області від 15.06.2005 року, а також передбачених ст. 9 п. 6 Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 року, наніс ОСОБА_9 удар верхньою частиною стопи правої обутої в шкіряний туфель в ділянку живота, від якого ОСОБА_9 впав на спину. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 запропонував останньому піднятися і коли ОСОБА_9 не виконав його вказівки, схватив останнього за одяг в ділянці грудини, підняв з землі і повторно наніс удар передньою частиною правої ноги в область живота, спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які згідно судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у мить спричинення, які потягли за собою тяжкі наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_9.

ОСОБА_6 13.07.2005 року близько 11 годин, перебуваючи в господарстві своєї матері, на ґрунті особистих неприязних відносин з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс кілька ударів кулаком в область голови Процьку, від чого він впав спиною на дерев'яні колоди, потім ОСОБА_6, нахилившись над ОСОБА_9 завдав йому декілька ударів в область живота, спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які згідно комісійної судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у мить спричинення, які потягли за собою тяжкі наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_9.

Підсудний ОСОБА_7 13.07.2005 року, обіймаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_3, являючись службовою особою, перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_1, проводячи перевірку по факту пожежі в господарстві громадянки ОСОБА_8, прибувши до господарства ОСОБА_9 який підозрювався в підпалі будинку та переконавшись в тім, що двері будинку зачинені, умисно, не маючи на те законних підстав, через незастеклене вікно проник до будинку останнього , де помітивши ОСОБА_9 на підлозі під столом, наніс йому удар носком обутої ноги по тілу, після чого вивів останнього з будинку. Після чого, посадивши ОСОБА_9 в службовий автомобіль, відвіз його до обійстя ОСОБА_8, АДРЕСА_4, де проводячи перевірку по факту пожежі за вказаною адресою, умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 11 ЗУ „Про міліцію", з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс останньому кілька ударів кулаком в область голови зверху вниз, та взутою ногою в туфель вдарив в область обох ніг ОСОБА_9.

В апеляціях:

Адвокат ОСОБА_1 просить вирок відносно ОСОБА_6 скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що при постановлені вироку судом допущена невідповідність висновків, викладених у вироку фактичним обставинам справи. Висновки суду про винність засуджених не підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні. Так, вирок суду постановлений на суперечливих доказах. Також просить взяти до уваги тяжкий стан сім'ї засудженого, а саме те, що його дружина інвалід II групи та мати похилого віку, яка потребує постійного піклування. Крім того, суд не взяв до уваги позитивну характеристику засудженого з місця роботи та проживання.

Адвокат ОСОБА_2 просить вирок відносно засудженого ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що вирок суду постановлений з грубим порушенням норм кримінально - процесуального законодавства, і є занадто суворим. Під час досудового слідством порушені норми кримінально - процесуального законодавства. При цьому досудовим та судовим слідством не були об'єктивно, повно та всебічно досліджені всі обставини справи. Також просить взяти до уваги те, що тілесні ушкодження які згодом призвели до смерті потерпілого могли виникнути раніше, що підтверджується показами свідками. Висновки судуво - медичних експертиз, що маються в кримінальній справі містять суперечності.

Потерпіла ОСОБА_8 просить вирок Менського районного суду від 22.05.06. змінити, призначивши засудженим більш м'яке покарання, посилаючись на його суворість. Крім того, вчинення злочину є протиправні дії самого потерпілого та його негативна характеристика.

Адвокат ОСОБА_3 просить вирок відносно ОСОБА_7 скасувати а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, а вразі висновку про доведеність його вини, пом'якшити засудженому покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Адвокат посилається на те, що вирок постановлений з порушенням норм процесуального та матеріального права. Висновки суду про доведеність вини засудженого не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, він вказує, що ОСОБА_7 проникав він до жилого будинку потерпілого на законних підставах, з метою надати йому допомогу. Звертає увагу на те, що засуджений не наносив тілесних ушкоджень потерпілому. Покази свідків щодо участі засудженого в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому є суперечливими, тому повинні тлумачитись на користь засудженого. При призначенні покарання судом не враховано позитивну характеристику за місцем проживання та служби, те, що засуджений раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності. Від дій засудженого тяжких наслідків не настало. ОСОБА_7 сприяв слідству у розкритті злочину, а також має на утриманні малолітню дитину.

В судовому засіданні засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали подані апеляції.

Вислухавши доповідача , думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, засуджених та їх захисників, перевіривши матеріали кримінальної справи, та доводи поданих апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Винність засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих злочинів, при обставинах, наведених у вироку суду, повністю підтверджуються доказами, що досліджені в суді першої інстанції.

Показами засудженого ОСОБА_5 в суді першої інстанції підтверджується, що 13. 07.2005 року з працівниками міліції він приїхав в с. Бегач для проведення перевірки по факту пожежі в господарстві ОСОБА_8 підозра в підпалі пала на ОСОБА_9. Коли приїхали до будинку ОСОБА_9, то дільничний інспектор ОСОБА_7 вивів ОСОБА_9 з середини будинку, останній тримався за живіт. Коли ОСОБА_9 привезли на місце пожежі, то потерпілого ногою вдарив ОСОБА_6, а також ногою ОСОБА_7 крім того, ОСОБА_7 бив потерпілого по голові, по ногам і в живіт. Після побиття ОСОБА_9 стало погано, але він намагався відійти від оточуючих осіб. Тоді він правою ногою зупинив ОСОБА_9 Останній перечепився за ногу і впав, але підніматись відмовлявся, пояснюючи тим, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 його вб'ють. Після цього він, ОСОБА_7 і ще один працівник міліції відвезли ОСОБА_9 додому. Останньому було погано, тому вони заїхали в сільську раду і викликали фельдшера.

Засуджений ОСОБА_6 в суді першої інстанції пояснив, що ОСОБА_9 тероризував їх сім'ю, оскільки його співмешканка постійно тікала від потерпілого, а останній її шукав у його матері. ОСОБА_9 погрожував спалити будинок ОСОБА_8. В ніч на 13.07.2005 року його розбудили і повідомили, що горить материна хата. На розслідування пожежі приїхав ОСОБА_5, ОСОБА_7 Потім на місце пожежі воно привезли ОСОБА_9. Його мати вдарила ОСОБА_9 палкою по плечах, а він рукою по обличчю, і ногою вище коліна. ОСОБА_9 почав тікати, однак, його зупинив ОСОБА_5, вдаривши носаком в живіт, від чого потерпілий впав. Потім ОСОБА_5 знов вдарив його в живіт, а ОСОБА_7 три рази вдарив ОСОБА_9 по голові і по ногам. Потім ОСОБА_5 і ОСОБА_7 відвезли ОСОБА_9 і повернулись на місце пожежі.

Під час досудового слідства ОСОБА_6 підтвердив, що бив ОСОБА_9 в живіт, та пахову ділянку. При відтворенні обстановки і обставин події злочину ОСОБА_6 на місці показав обставини заподіяння ним, а також ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ногою в область живота. ( т. 1. а. с. 136, 173, 198, т.2 а.с. 1-2,)

Засуджений ОСОБА_7 пояснив, що 13.07.2005 року він разом з ОСОБА_5 і водієм виїхав в с. Багач для розслідування причин пожежі. Там вони дізнались, що в підпалі підозрюється ОСОБА_9 коли вони приїхали до будинку ОСОБА_9 то двері були закриті. Через вікно побачив, що на підлозі лежить людина, у якої видними були тільки ноги. Через вікно він заліз в приміщення хати і побачив на печі співмешканку ОСОБА_9 - ОСОБА_10. Сам ОСОБА_9 лежав на підлозі, а потім встав. Вони забрали ОСОБА_9 і повезли на місце пожежі. Там ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_9 два рази по голові і пхнув ногою в живіт від чого той впав на колодки. Потім ОСОБА_9 почав тікати, однак його наздогнав ОСОБА_5   і  вдарив  ногою   в  живіт,   від  чого   потерпілий  впав.

ОСОБА_5 його підняв і знову вдарив ногою в живіт, від чого останній зігнувся на коліна. Потім ОСОБА_9 вони відвезли до співмешканки. Побачивши, що ОСОБА_9 погано, вони викликали йому фельдшера.

Під час відтворення обстановки і обставин події злочину засуджений ОСОБА_7 показав, як ОСОБА_6 і ОСОБА_5 заподіяли потерпілому удари ногою в область живота. ( т. 2 а. с. 1-2)

Вказаними поясненнями засуджених підтверджується їх участь у скоєнні злочину і конкретна роль кожного в заподіянні ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.

Винність засуджених також підтверджується іншими доказами. Що досліджені в суді першої інстанції.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що коли працівники міліції привезли ОСОБА_9 на місце пожежі, то ОСОБА_7 вдарив потерпілого декілька три разив по голові і декілька разів по нозі. ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_9 ногою в живіт, від чого той впав. Потім ОСОБА_5 підняв потерпілого і знов вдарив його ногою в живіт. ОСОБА_6 бив потерпілого по ногам.

Свідок ОСОБА_10. пояснила, що вона співмешкала з ОСОБА_9 13.07.2005 року вона з ОСОБА_9 були вдома. Коли хтось постукав у вікно, то ОСОБА_9 сховався під стіл, а їй наказав не відчиняти двері. Вона бачила як ОСОБА_7 заглядав у вікно і казав, що вона відчинила двері. Вона мімікою намагалась показати, що ОСОБА_9 заборонив відчиняти двері. Тоді ОСОБА_7 заліз через вікно прник в хату і відкрив двері. ОСОБА_9, який лежав під столом ОСОБА_7 вдарив ногою. Потім ОСОБА_9 кудись повели. Після повернення ОСОБА_9 повідомив, що його побили працівники міліції і в нього болить живіт.

Пояснення свідка ОСОБА_10. спростовують доводи апеляції адвоката ОСОБА_3 про те, що засуджений ОСОБА_7 проник в будинок ОСОБА_9 на законних підставах, метою надати йому допомогу.

Винність засуджених також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, яким суд першої інстанції дав у вироку належну оцінку.

Згідно висновку комісійної судово - медичної експерти № НОМЕР_1 у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з трьома розривами клубової кішки, крововиливів в м'які тканини черевної стінки, синців в епігостральній області, в лівій паховій області, котрі виникли від дії тупих предметів і могли утворитись 13.07.2005 року, відповідно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення та знаходяться в прямому причинно - наслідковому зв'язку з його смертю.

Смерть ОСОБА_9 настала від інтоксикації, що розвинулась від розлитого гнійного перитоніту, який являється наслідком закритої травми живота з розривом клубової кістки. Тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого могли утворитись як від одного, так і від кількох ударів.

У ОСОБА_9 також мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців лоба зліва, правої височної області, котрі виникли від дії тупих предметів, могли утворитись 13. 07. 2005 р і відповідно до живої особи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись від ударів кулаком.

Від ударів ногою, взутою в черевик у нього могли утворитись тілесні ушкодження у вигляді: синців черевної стінки, крововиливи в м'які тканини черевної стінки та розриви клубової кішки. На виключається утворення розривів клубової кишки при нанесенні ударів ногою, взутою в капець в область живота, коли потерпілий знаходився в положенні - лежачі на спині.

В області ніг потерпілого будь - яких тілесних ушкоджень не виявлено. (т.2а.с.74-81)

Судом першої інстанції перевірені пояснення засудженого ОСОБА_6 про те, що покази на досудовому слідстві про заподіяння ОСОБА_9 ударів ногою в живіт, він давав під фізичним і психічним тиском працівників міліції. По даному факту прокуратурою Менського району було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

При досліджених доказах суд першої інстанції обґрунтовано визнав засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 винними у скоєнні інкримінованих злочинів.

Судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії засуджених: ОСОБА_5 по ст., ст. 121 ч.2, 365 ч.З КК України; ОСОБА_6 по ст. 121 ч.2 КК України, ОСОБА_7 по ст., ст. 162 ч.2, 365 ч.2 КК України.

Покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судом першої інстанції призначене з врахуванням вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних, що характеризують засуджених, обставин, що пом'якшують покарання засуджених. Підстав для скасування вироку суду, а також підстав для пом'якшення покарання засудженим колегія суддів не знаходить.

Колегія суддів вважає необхідним виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на постанову Пленуму Верховного Суду України № 12 від 27. 12. 1985 року „Про судову практику у справах про перевищення влади або посадових повноважень", яка втратила чинність з 26 грудня 2003 року.

Керуючись ст., ст. 365 , 366 КПК України судова колегія,

УХВАЛИЛА   :

Апеляції адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_8 залишити без задоволення, вирок Менського районного суду від 22 травня 2006 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - без змін.

Виключити з мотивувальної частини вироку суду посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України № 12 від 27.12.85 року „Про судову практику у справах про перевищення влади або посадових повноважень".

В іншій частині вирок суду залишити без змін.