Справа № 9 кв - 197/ 2007р. Головуючий по 1 інстанція
Категорія : 53 Собина О.І
Доповідач в апеляційній інстанції Дубровна В.В.
Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«30» травня 2007р. м. Черкаси
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів:
Храпко В.Д. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення та ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 12 жовтня 2004 р. і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 20 грудня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ «Селмі»,Сумського міського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України про стягнення грошових коштів
встановила:
В лютому 2004 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що в зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який з ним стався 13січня 1986 року внаслідок якого він втратив 50% професійної працездатності, йому було встановлено та виплачувався до 1 квітня 2004 року втрачений заробіток 157,51 грн., що є неправильним так, як з грудня 1995 року він перераховувався не на коефіцієнт підвищення тарифної ставки, а на коефіцієнт підвищення заробітної плати, який був значно нижчим.
Позивач просив стягнути із ВАТ «Селмі» недоплачений йому втрачений заробіток з грудня 1995 року по березень 2001 року в сумі 1939,88 грн., компенсацію у зв'язку з несвоєчасною виплатою втраченого заробітку 1024,72 грн.; із Сумського MB ФССНВ за період з 1 квітня 2001 року до 1 травня 2004 року - 5174,91 грн., виходячи із розміру втраченого заробітку 269,64 грн. та встановити розмір втраченого заробітку з 1-го травня 2004 року в сумі 438,8 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 жовтня 2004 року провадження в справі закрито відповідно до п.3 ч.1 ст.227 ЦПК України в частині стягнення втраченого заробітку в сумі 1939,88 грн. за період з 1грудня 1995 року до 31 березня 2001 року.
Рішенням вказаного суду від 12 жовтня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_1про стягнення втраченого заробітку в сумі 1024.72 грн. із ВАТ
2
«Селмі» та в позові в позові до Сумського міського відділення Фонду соцстрахування відмовлено за безпідставністю.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20 грудня 2004 року ухвала та рішення місцевого суду залишені без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скачувати судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на невідповідність їх висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстав для перегляду судових рішень немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для обов'язкового скасування судових рішень, передбачених ч.1ст. 338 ЦПК України, немає.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697 - V від 22.02.2007 року, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Ухвалу і рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 20 грудня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.