Справа №22ц-1080 2007 р.                        Головуючий у 1 інстанції Гум батов В.А.

Категорія 39                                                  Доповідач Антоненко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області

в складі: головуючого Антоненко В.І.,

суддів: Заріцької А.О., Поліщука М.А.,

при секретарі Шешко О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою HACK „Оранта" на рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до HACK „Оранта", третя особа: МВС України,. про стягнення страхового відшкодування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

встановила:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що він проходив службу в органах МВС України з 1988 року по 2006 рік. Під час проходження служби отримав тяжке захворювання і згідно висновку МСЕК від 17.05.2006 року йому встановлена друга група інвалідності і 80% втрати професійної працездатності у зв"язку з захворюванням, пов"язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи у період проходження служби в органах МВС України. Посилаючись на те, що HACK „Оранта" виплатила йому страхову відшкодування не в повному розмірі, просив стягнути з відповідача 74284-52 грн..

Рішенням Бородянського районного суду від 12 січня 2007 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі HACK „Оранта" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з таких підстав.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1. проходив службу в органах МВС України з 1988 року по 2006 рік. Під час проходження служби він отримав захворювання і згідно висновку МСЕК від 17.05.2006 року йому встановлена друга група інвалідності і 80% втрати професійної працездатності у зв"язку з захворюванням, пов"язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи у період проходження служби в органах МВС України. HACK „Оранта" виплатила йому страхову відшкодування у сумі 6800 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивач відповідно до положень ч. 6 ст. 23 Закону України „Про міліцію" та п.2"а" Положення „Про порядок і умови державного обов"язкового особистого страхування осіб рядового.

2

начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1992 року №627 має право на страхове відшкодування у розмірі чотирирічного грошового утримання.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального права та обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України „Про міліцію" працівник міліції підлягає обов"язковому державному страхуванню, порядок та умови якого встановлюються Кабінетом Міністрів України. Цією ж статтею закріплено основні положення державного страхування та відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва працівника міліції, а також визначено граничні суми грошових витрат у разі настання страхового випадку.

Відповідно до п. З Постанови Верховної Ради України від 25 грудня 1990 року „Про порядок введення в дію Закону УРСР „Про міліцію" ст. 23 набрала чинності після затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року №59 (у редакції постанови від 19 листопада 1992 року №627 з наступними змінами) Положення про порядок та умови державного обов"язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, яким визначено порядок та умови проведення страхових виплат. При цьому вказане Положення у межах, передбачених законом, визначає розмір одноразових страхових виплат окремо: для випадків загибелі (смерті), поранення, захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов"язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю, і окремо -у випадках, не пов"язаних безпосередньо із зазначеною участю.

Визначаючи розмір страхового відшкодування ОСОБА_1., суд помилково виходив з положень п. 2 „а" вищеназваного положення, оскільки цим пунктом передбачено страхове відшкодування працівникам МВС у разі настання страхової події, пов"язаної з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю.

Оскільки позивачу ОСОБА_1. встановлена друга група інвалідності і 80% втрати професійної працездатності у зв"язку з захворюванням, одержаним у період проходження служби в ОВС, розмір належного йому страхового відшкодування відповідно до п 2 "б" вказаного Положення визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №488.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем HACK „Оранта" позивачу виплачено страхове відшкодування у сумі 6800 грн., розмір якого визначений у відповідності з положеннями чинних нормативно-правових актів.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.309, 316 ЦПК України,    колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу HACK „Оранта" задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду від 12 січня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

3

У задоволенні позову ОСОБА_1до   HACK „Оранта", третя особа: МВС України   про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді: