№4с-135/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2009 року Ленінський районний суд м.Вінниці

в складі

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Самченко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Карнаух А.В. від 12.12.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В :

До Ленінського районного суду м.Вінниці звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на постанову слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Карнаух А.В. від 12.12.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.122 КК України.

В своїй скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вказана постанова винесена з порушенням вимог КПК України , є незаконною та необґрунтованою, так як відмовляючи у порушенні кримінальної справи у слідчого не було ніяких підстав у цьому, оскільки всі ознаки складу злочину були наявні в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознаки злочину, передбаченого ст.122 КК України, а відмовлено безпідставно, оскільки перевірка проведена неповно та поверхово. В зв’язку з цим, ОСОБА_1 вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню із направленням матеріалів для проведення додаткової перевірки.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав, пославшись на обставини, що в ній викладені, та просили суд її задовільнити.

Прокурор в судове засідання не з»явився, хоч і був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, ознайомившись з матеріалами скарги та матеріалами кримінальної справи № 1-22/08 Оратівського районного суду Вінницької області щодо ОСОБА_4 приходить до висновку про необхідіність скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2362 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з рішень: скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.

Згідно наслідків огляду в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №1-22/08 відносно ОСОБА_4 за ст.122 КК України встановлено, що постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 15.12.2008 року ОСОБА_4 було звільнено від покарання за ст.122 КК України згідно ЗУ «Про амністію» від 19.04.07 (а.с.605).

Згідно резолютивної частини обвинувального висновку ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що він за попередньою змовою із двома невстановленими особами на грунті неприязних стосунків наніс ОСОБА_1 дерев»яною штахетиною в область голови та руками і ногами по тілу, чим заподіяв ОСОБА_1 згідно висновку СМЕ №2127 від 13.09.07 тілесні ушкодження середнього ступеню важкості (а.с.213).

Відповідно до оскаржуваної постанови від 12.12.2007 року (а.с.147) слідчим

Карнаух А.В. було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.122 КК України.

Прийняте рішення не відповідає фактичним обставинам справи, не обґрунтоване та ніяк не ґрунтується на вимогах закону і не узгоджується із іншими доказами по справі, оскільки вказана постанова не відповідає вимогам ст.130 КПК України: її резолютивна частина «відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3А.» не відповідає описовій частині щодо заподіяння ушкоджень ОСОБА_4 спільно із двома невстановленими особами.

Слідчий виніс оскаржувану постанову 12.12.07 відносно ОСОБА_2, але в той же час 15.12.2007 року допитує ОСОБА_2 в якості підозрюваного та обирає відносно нього запобіжний захід.

Вказана постанова також не відповідає обставинам справи, оскільки в своїх показах свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.139, 141) вказали, що 01.05.07 до них додому прибігли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та повідомили, що її сина побили ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак на досудовому слідстві вказані особи не були навіть допитані про обставини від кого їм про це стало відомо вперше, чи вони бачили бійку.

Крім того, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 вказаува на те, що саме ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за попередньою змовою заподіювали йому тілесні ушкодження і переважно в область голови та по тілу. В той же час його покази взагалі не перевірялись.

За таких обставин по справі необхідно :

• допитати в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відомі їм обставини отримання ушкоджень потерпілим та джерело надходження вказаної інформації, яке також необхідно перевірити слідчим шляхом ;

• допитати в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відомі їм обставини отримання потерпілим ушкоджень та від кого вони отримали вказану інформацію та перевірити її;

• додатково допитати в якості свідків на яких в оскаржуваній постанові послався слідчий – ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відомі їм обставини заподіяння потерпілому ушкоджень іншими та якими особами, якщо не ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

• встановити та допитати в якості свідків осіб, з якими потерпілий вперше спілкувався після того як прийшов до свідомості щодо того, хто ж йому наніс ушкодження, зокрема лікаря, фельдшера, можливо працівника міліції, інших осіб. Детально їх допитати про те, хто саме та в яку частину тіла наносив ушкодження. Співставити їх покази із показами потерпілого в подальшому;

• за наслідками допиту всіх названих осіб вирішити питання про призначення по справі додаткової судово-медичної експертизи по матеріалам справи, на вирішення якої поставити питання про відповідність показів потерпілого та інших осіб, з якими він вперше спілкувався, щодо механізму отримання ушкоджень тим ушкодженням, що були у нього виявлені згідно експертизи СМЕ;

• за наслідками повної та об»єктивної перевірки та виконанню вказівок суду прийняти законне рішення в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по факту спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої важкості.

Під час проведення додаткової перевірки необхідно виконати вказівки суду та інші необхідні слідчі дії та прийняти в зв’язку з цим законне та обгрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в порушенні кримінальної справи було відмовлено безпідставно, не зібравши всі необхідні для прийняття законного рішення докази, а тому вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи слід скасувати, а матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.

Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову від 12.12.07 слідчого

СУ УМВС Карнауха А.В. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.122 КК України - задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області від 12.12.07 Карнауха А.В про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зв»язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Матеріали повернути для організації проведення додаткової перевірки заступнику прокурора Вінницької області.

Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семі діб з дня її винесення до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: підпис

Постанова не набула законної сили.

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: