ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 405/1429/18

провадження № 22-ц/4809/115/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів: Суровицької Л.В., Чельник О.І.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2018 року, у складі головуючого судді Шевченко І.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля.

В обгрунтування позову вказував, що 16.11.2017 року о 8 годині 10 хвилин в м. Кропивницькому по вулиці Башкірській сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Prius», державний номерний знак 11 3685, під керуванням ОСОБА_2, яка працювала інспектором роти № 4 УПП в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції, під час виконання нею службових обов'язків, та автомобіля «Geely», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зазначав, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи № 1493/17-27 від 12.12.2017 року вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля станом на 16.11.2017 року складає 55 875,91 грн., а вартість матеріального збитку станом на 16.11.2017 року складає 29 809,45 грн.

Змінивши позовні вимоги позивач просив стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь вартість заподіяного йому матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля «Geely», державний номерний знак НОМЕР_1, в сумі 29 809,45 грн. та судові витрати по справі (а.с.81-86).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля 29 809,45 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.96-99).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суджу відповідач подав апеляційну, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач не погоджується із стягнутим матеріальним збитком за пошкодження транспортного засобу та вказує, що позивач зобов'язаний був звернутися до страхової компанії за виплатою щодо відшкодування шкоди на суму вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 55875,91 грн. та завданого матеріального збитку у розмірі 29809,45 грн. , а не до відповідача. Зазначає , що цивільно-правова відповідальність винуватця була застрахована в ПАТ «Київський страховий дім» відповідно до полісу зі строком дії до 11.03.2018 року включно, тобто діючого на момент настання ДТП (а.юс.107-112).

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому поросить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення. Не погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що поняття вартості матеріальних збитків (реальних збитків) та вартість відновлювального ремонту не є тотожними і відповідно до чинного законодавства вартість матеріального збитку завданого власникові транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП страховою компанією не відшкодовується (а.с.151-153).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи позовної заяви та апеляційної скарги, пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що позивачу було заподіяно матеріальних збитків, завданих пошкодженням внаслідок ДТП належного йому транспортного засобу. Завдані збитки доведені та встановлені належними і допустимими доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та доведено матеріалами справи факт настання ДТП за участю автомобіля марки «Toyota Prius», державний номерний знак 11 3685, під керуванням водія ОСОБА_2, працюючої інспектором роти № 4 УПП в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції, під час виконання нею службових обов'язків, та автомобіля «Geely», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

За вказаним фактом слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42017120000000273 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. 26.12.2017 року слідчим на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку із встановленням відсутності в діянні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.11).

Матеріали кримінального провадження № 42017120000000273 були направлені до УПП в м. Кропивницькому ДПП НП України для складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2018 року визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, провадженняу справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП (а.с.8-9).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власникові колісного транспортного засобу Geely MR 7151 A, реєстраційний № НОМЕР_1, ОСОБА_1, пошкодженого внаслідок ДТП станом на 16.11.2017 року складає - 29 809,45 грн (а.с.44-54).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Позивачем до суду першої інстанції були подані докази, що підтверджують факт завдання йому шкоди за участі відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем даної шкоди і повинен її відшкодовувати.

Відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а вартість матеріального збитку завданого власникові колісного транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП страховою компанією не відшкодовується.

Таким чином, доводи відповідача, що вартість матеріального збитку повинна відшкодовувати страхова компанія є необгрунтованими.

Суд першої інстанції задовольняючи позов правильно встановив, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати завдану шкоду позивачу, оскільки дії відповідача були неправомірними, а його вина доведена належним процесуальним чином.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

15.02.2019 року -скаладено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: Л.В. Суровицька

О.І. Чельник