Справа № 22ц-1076/2006 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Клопот С.Л.
____ Доповідач - Позігун М.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА М.І.
суддів СКРИПКИ А.А., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі ПАЦ Т.М.
з участю позивача ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 травня 2006 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої
пошкодженням автомобіля, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 700 грн. та моральної шкоди в розмірі 1500 грн., посилаючись на те, що 02 жовтня 2004 року о 20 год 45 хв. в м. Чернігові по вул. Шевченка з вини відповідача, який керував автомобілем ВАЗ-21013 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль "Фольксфаген-пассат", що призвело і до завдання моральної шкоди.
Судом в якості третьої особи протокольною ухвалою суду було залучено ОСОБА_2(а.с.79) - володільця автомобіля ВАЗ-21013 в силу доручення від 13.07.2002 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 травня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 700 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди та судові витрати, посилаючись на порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права, оскільки судом неповно з'ясовано обставини справи, а висновок суду про відсутність правових підстав для стягнення шкоди з ОСОБА_3, який управляв транспортним засобом не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що 12.10.2004 року о 20 год. 45 хв. на вул. Шевченка в м. Чернігові відбулося зіткнення автомобілів ВАЗ 21013 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та „Фольксфаген Пассат" номерний знак НОМЕР_2, належного позивачу. Суд виходив із того, що автомобіль ВАЗ 21013 належить третій особі, з дозволу якої відповідач ОСОБА_3 керував автомобілем з усного дозволу власника у його присутності. За висновком суду позивач діяв у межах вимог Правил дорожнього руху, а відповідач порушив п.п. 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху. Проте, встановивши наявність вини відповідача у завданні шкоди, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не може нести відповідальності за спричинену шкоду, оскільки в силу ст. 1187 ЦК України відповідальність за шкоду спричинену джерелом підвищеної небезпеки несе його власник, яким є не відповідач, а третя особа ОСОБА_2, до якого позивачем вимога не заявлялася.
Проте, вірно встановивши фактичні обставини справи, суд дав невірну правову оцінку спірним правовідносинам, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був володільцем джерела підвищеної небезпеки, автомобіля ВАЗ 21013 в силу доручення від 13 липня 2002 року, а тому передача ним керування автомобілем в його присутності відповідачу ОСОБА_3 не суперечить правилам дорожнього руху, в зв'язку з чим останній на момент дорожньо-транспортної пригоди був володільцем джерела підвищеної небезпеки. В судовому засіданні не добуто достовірних доказів про обізнаність ОСОБА_2 щодо знаходження відповідача ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння на час передачі останньому права керування транспортним засобом.
Судом встановлено, що ДТП сталося внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, саме з вини відповідача ОСОБА_3, що знайшло підтвердження матеріалами справи, зокрема і висновком комплексної автотехнічної експертизи від 14 березня 2006 року № НОМЕР_3. За викладених обставин, саме ОСОБА_3 і повинен нести відповідальність перед позивачем за завдану шкоду відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в повному обсязі завданої шкоди, яку позивачем визначено в 700 грн., розмір якої не оспорювався ні відповідачем ні третьою особою. При цьому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що пошкодженням автомобіля позивачу було завдано і моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в силу ч.І ст. 1167 ЦК України. З врахуванням конкретних обставин справи, ступеня душевних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням майна суд визначає моральну шкоду в розмірі 500 грн.. В зв'язку з задоволенням позову на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення та за надання юридичної допомоги адвокатом на загальну суму 596 грн. 50 коп. судових витрат, а також частково підлягають задоволенню вимоги про стягнення компенсації за втрачений заробіток в зв'язку з явкою до суду в розмірі 100 грн., виходячи із розміру середньоденного заробітку, визначеного позивачем в судовому засіданні та його фактичної участі в судових засіданнях, загальна тривалість яких не перевищує 8 годин.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 травня 2006 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 700 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 100 грн. компенсації за втрачений заробіток в зв'язку з явкою до суду, 596 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Суддів: