Справа № 1-69/2010 р.

В И Р О К

Іменем України

5 лютого 2010 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого:     Сливи Ю.М.,

при секретарі:                          Гордієнко І.С.,

з участю прокурора:     Слизькоухої О.В., Оніщенко П.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого приватним підприємцем, який мешкає за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво, вул. Комінтерну, 49, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, вчинив злочин передбачений ч.1 ст.172 КК України - грубо порушив законодавство про працю щодо гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3

Даний злочин ОСОБА_1 вчинив при наступних обставинах:

Відповідно до ст.128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність із залученням або без залучення найманої праці. Крім того ст. 46 підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 24 КЗпП України, додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим при укладенні трудового договору з неповнолітнім та при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до ст. 24-1 КЗпП України, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Встановлено, 07.08.2008 року ОСОБА_1 був зареєстрований виконавчим комітетом Ірпінської міської ради в якості фізичної особи-підприємця, та отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 017554.

Таким чином, ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками щодо прийняття та звільнення з роботи працівників, створення належних і безпечних умов праці, оплати праці та забезпечення соціальних гарантій працівників, зокрема, передбачених Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тощо.

Як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 організував діяльність станції шиномонтажу за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, 101 в якій здійснюється монтаж шин, балансування та клейка коліс.

ОСОБА_1, з 01.08.2009 року по 20.10.2009 року без укладення трудового договору залучив до роботи на станції шиномонтажу за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, 101 двох працівників: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, які виконували роботи з монтажу шин, балансування коліс, клейки коліс тощо.

Згідно акту перевірки № 10-06-093/38 від 21.10.2009 року, складеного державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в Київській області ОСОБА_4, в ході перевірки виявлено, що в порушення п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 працюють у ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин.

Згідно інформації, наданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Ірпінь, Ірпінським міським центром зайнятості та Ірпінською ОДПІ, трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 і гр. ОСОБА_2А зареєстровані не були. Відрахування із заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_1 не здійснював, страхових внесків не сплачував.

Таким чином, ОСОБА_1, являючись фізичною особою-підприємцем, на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії  В03 № 017554, організувавши діяльність станції шиномонтажу за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, 101 та маючи згідно ст.128 Господарського кодексу України право прийому і звільнення найманих працівників, в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, в період з 1 серпня 2009 року по 20.10.2009 року використовував працю гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 та гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8, в якості шино монтажників на станції шиномонтажу за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, 101, без укладення трудового договору та належного його оформлення чим порушив права найманих працівників на отримання пенсії та на отримання соціальних виплат передбачених Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»..

Не уклавши трудового договору з найманим працівником гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 та гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушив конституційні права даних осіб на працю та працевлаштування та вчинив грубе порушення законодавства про працю.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  вину в скоєному злочині визнав повністю та показав, що у 2008 році він зареєструвався приватним підприємцем та організував діяльність станції шиномонтажу. При цьому прийняв на роботу 2-х працівників: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для виконання робіт на вказаній станції. Однак вказаних осіб не оформив належним чином, оскільки хотів перевірити їх професійні здібності. Про те, що законодавством передбачена можливість прийняття працівників на роботу з іспитовим строком не знав. На даний час він передав володіння станції шиномонтажу іншій особі та сплатив всі податкові штрафи. Вказує, що кається у вчиненому та більше ніколи не стане на злочинний шлях. Просив його суворо не карати.

У зв’язку з повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному  злочині, визнанням кваліфікації його дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене допитом підсудного.  

Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 172 ч. 1 КК України, як вчинення грубого порушення законодавства про працю   щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2

При обранні міри покарання суд враховує, що підсудний скоїв злочин який відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_1  на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд по справі не знаходить.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому можливо, призначити підсудному покарання у вигляді штрафу.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

          Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до обрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб із моменту проголошення вироку.

Суддя                                                                                                    Ю.М. Слива