Справа №2-26 /2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(повний текст)

    04 лютого  2010 року  Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                   судді Якових В.І.,

при секретарі                                             Канському О.С.,

за участю  позивача                                  ОСОБА_1,

представника відповідача                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Красні Окни Одеської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до державного навчального закладу «Фрунзівський професійний ліцей»  про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

1 жовтня 2009 року  позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного професійно-технічного закладу  «Фрунзівське професійно-технічне аграрне Училище»  та Державного професійно-технічного закладу  «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище»  з вимогами про  поновлення його на посаді бухгалтера ДПТЗ «Фрунзівське професійно-технічне аграрне  училище»,  стягнення  з ДПТЗ «Фрунзівське професійно-технічне аграрне училище» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Свої вимоги позивач  мотивує тим, що 02.09.2009 року наказом  в.о. директора Красноокнянське ПТАУ №82 від 2.09.09 року «Про вивільнення працівників «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище»  його вивільнили з роботи у зв'язку з реорганізацією навчального закладу за п.1 ст.40 КЗпП України. Про вивільнення його не попередили, керівництвом не пропонувалося  іншої роботи, йому не надана перевага в залишенні на роботі  у зв’язку з наявністю утриманців,  незаконне звільнення призвело до моральних страждань позивача.

Суд, за згодою позивача  замінив первісних відповідачів ДПТНЗ «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» та ДПТНЗ «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» належним відповідачем державним навчальним закладом «Фрунзівський професійний ліцей», відповідно до ст.33 ЦПК України, на підставі того, що позов пред’явлено  не  до  тієї  особи,  яка  має  відповідати  за позовом.

В письмових запереченнях на позов відповідач ДНЗ «Фрунзівський професійний ліцей» позовні вимоги не визнав в повному обсязі , просив залишити їх без задоволення, мотивуючи тим, що адміністрацією училища не були порушені права ОСОБА_1 закріплені в ст.40 п. 1 КЗпП України, у нього немає тривалого безперервного стажу роботи, заборгованості по заробітної плати у відношенні ОСОБА_1 не має.   (а.с.45).

Позивач в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві факти, просив задовольнити  позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши що його взагалі не повідомляли про звільнення до дня  винесення наказу про вивільнення,  ні пропонували роботи по спеціальності, ні іншої роботи, хоча він мав право розглянути усі пропозиції.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1  в повному обсязі. В своїх поясненнях зазначив, що адміністрацією училища не були порушені права позивача при звільненні.  

Допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_3 пояснила, що до дати   винесення Наказу про вивільнення №82 від 02.09.2009 року, ніхто із працівників Красноокнянського ПТАУ  не знав, кого безпосередньо  звільнять. В її присутності позивача не попереджали про звільнення. Вона, як бухгалтер Красноокнянського ПТАУ  не була звільнена тому, що  їй залишався рік до пенсії.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_4 пояснила, що вона будучи в.о. директора Красноокнянського ПТАУ  винесла Наказ про вивільнення ОСОБА_1 №82 від 02.09.2009 року, за згодою профспілкового комітету, а попереджався останній усно та шляхом ознайомлення під розписку з її наказом по Красноокнянському ПТАУ №61 від 01.07.2009 р.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_5 пояснила, що вона будучи головою профспілкового комітету Красноокнянського ПТАУ була присутня на засіданні комітету про надання згоди на вивільнення ОСОБА_1  з роботи.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка   ОСОБА_6 пояснив, що будучи звільнений разом з позивачем згідно наказу №82 від 02.09.2009 року,  як і останній, взагалі не попереджався  про наступне звільнення.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, пояснення свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено і сторонами не заперечувалося, що на підставі наказу ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ» №17 від 06.04.2009 року, позивача було призначено на посаду бухгалтера ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ». (а.с.3).

Відповідно до п.1 та п.2 наказу Міністерства науки і освіти України № 587 від 30.06.2009 року припинена юридична особа ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ» шляхом приєднання його до ДПТЗ «Фрунзівське ПТАУ»  в якості відділення,  яке є правонаступником ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ». (а.с.43).

01.07.2009 року наказом в.о.директора ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ» ОСОБА_4  № 61, попереджено всіх працівників училища  про реорганізацію ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ» шляхом приєднання його до ДПТЗ «Фрунзівське ПТАУ»  в якості відділення.  (а.с.5).

 Як свідчить підпис позивача на оборотній стороні наказу № 61від 01.07.2009 року, позивач попереджений про реорганізацію ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ».  (а.с.5).

 02.09.2009 року наказом  в.о.директора ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ» ОСОБА_4  № 82, у зв’язку  реорганізацію навчального закладу позивача вивільнено  з 02.09.2009 року, згідно ст.40 п.1 КЗпП України. (а.с.6-7).

Як свідчить підпис позивача на оборотній стороні наказу № 82 від 02.09.2009 року, позивач був повідомлений про звільнення 02.09.2009 року (а.с.7).

Відповідно до п.1 та п.2 наказу Міністерства науки і освіти України №706 від 30.07.2009 року перейменовано ДПТНЗ «Фрунзівське ПТАУ» у державний навчальний заклад «Фрунзівський професійний ліцей», який є правонаступником ДПТНЗ «Фрунзівське ПТАУ».    (а.с.41).

Згідно зі статтею 49-2  КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як свідчать матеріали справи, відповідач персонально не повідомив позивача ОСОБА_1, зокрема письмово, про наступне вивільнення. Суд відзначає, що з текстів наказу № 61 від 01.07.2009 року (а.с.5)   , протоколу зборів трудового колективу ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ» №4  від 01.07.2009 року (а.с.25-27) та з протоколу засідання профспілкового комітету училища №6-А від 01.07.2009 року (а.с.94-95), не вбачається, що позивач планувався  до звільнення  і з якої саме дати планувалося його звільнення. (а.с.5,25-27).  

В ході розгляду справи відповідачем не надані належні докази повідомлення позивача ОСОБА_1 персонально про майбутнє звільнення з 02.09.2009 року, що суперечить вимогам ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, розгляд питання про звільнення ОСОБА_1  з займаної посади на засіданні профспілкового комітету, відбувся тільки 02.09.2009 року (а.с.92-93), тобто в день видачі наказу про звільнення позивача, що також підтверджує факт неповідомлення позивача  про наступне вивільнення.  

Відповідач не надав підтвердження, щодо надання пропозицій позивачу ОСОБА_1  щодо переведення на іншу роботу. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача і свідки, зокрема  ОСОБА_4, яка займалась вивільненням працівників і винесла наказ про вивільнення позивача, підтвердили наявність вакантних інших робочих місць в ДНЗ «Фрунзівський професійний ліцей», зокрема в Красноокнянському відділенні, і факт  не пропонування їх позивачу. Тобто відповідачем не виконано покладений на нього законом обов'язок щодо вжиття заходів до переведення звільненого працівника на іншу роботу, хоча така можливість була.

При розгляді питання про звільнення ОСОБА_1  з займаної посади на засіданні профспілкового комітету, взагалі не розглядалося пропозицій про переведення позивача на іншу роботу. (а.с.92-93).

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»  роз’яснено, що при   розгляді  справ  про  поновлення  на  роботі  судам необхідно з'ясувати,   з   яких   підстав   проведено   звільнення працівника  згідно  з  наказом  (розпорядженням)  і  перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до ч.2 ст.36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Із наказу № 82 від 02.09.2009 року «Про вивільнення працівників ДПТНЗ «Красноокнянське ПТАУ»,  вбачається, що позивач вивільнений по ст.40 п.1 КЗпП України, у зв’язку з реорганізацією навчального закладу,  а не  по скороченню чисельності або штату працівників (а.с.6).  Таким чином,  позивач  звільнений в порушення ч.2 ст.36  КЗпП України,  тому наказ № 82 від 02 вересня 2010 року про його звільнення є незаконним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, позивач ОСОБА_1 вивільнений без  законних  підстав, з порушенням  встановленого  порядку  і  вимог чинного законодавства.

Визнаючи важливість права на працю як основи життєдіяльності людини, Конституція України закріплює та гарантує основні трудові права громадян (ст.ст. 43, 44, 45, 46 Конституції України).  

Приймаючи до уваги факт незаконного звільнення позивача, вимоги останнього про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, підлягають задоволенню.  

Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Частиною 2 вказаної статті визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.  

Середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача, розраховується наступним чином.   Виходячи із виплат за останні два календарні місяці, що передували звільненню позивача, відповідно до картки-довідки виданої Красноокнянським відділенням ДНЗ «Фрунзівського професійного ліцею» за 2009 рік (а.с.111),   виходячи з положень п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.09.2009 року по 04.02.2010 року,  який підлягає стягненню з відповідача з урахуванням середньоденного заробітку складає 5168,23 грн.  ((940 грн.+1107,79 грн.) : 42 робочих днів х 106 робочих днів вимушеного прогулу).  

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує рекомендації, що містяться у п. 9 Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року.  Судом встановлено, що внаслідок незаконного відсторонення позивача від роботи порушені його законні права, що призвело до моральних страждань, тому пред’явлені ним вимоги щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди підлягають задоволенню.

Разом з тим, визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд  враховує  вимоги розумності, виваженості та справедливості. За таких обставин, сума моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню в зв’язку з незаконним звільненням та моральними стражданнями з цього приводу підлягає  частковому задоволенню у розмірі 800 гривень та стягненню у відповідності зі ст. 237 -1 КЗпП України з відповідача.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, а позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави  підлягає стягненню 120 грн.  у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також державне мито в сумі 68,68 грн. (51,68 грн. + 17).

  Відповідно до п.2 та п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст. ст.49-2,221,232,235,237-1 Кодексу законів про працю України, постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди», постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженим Постановою КМ №100 від 08.02.1995 року, ст.ст.10,11,15,60,208-210,212-215, 218 ЦПК України, суд, -      

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1  на посаді бухгалтера державного навчального закладу «Фрунзівський професійний ліцей»,  визнавши наказ № 82 від 02 вересня 2010 року про його звільнення незаконним.  

 Стягнути з державного навчального закладу «Фрунзівський професійний ліцей» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5168  гривень 23 копійок  ( без урахування обов'язкових платежів).

  Стягнути з державного навчального закладу «Фрунзівський професійний ліцей» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 800 гривень .  

 Стягнути з державного навчального закладу «Фрунзівський професійний ліцей» на користь держави 68 гривень 68 копійок судового збору   та 120  гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 В задоволенні  іншої частини позову відмовити.

 Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми платежу за один місяць.

 Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд .  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Красноокнянський районний суд,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ч.1 ст.223 ЦПК України.

                                           Суддя :