Справа № 22-Ц-618 Головуючий у 1-й інстанції Княєв В.Б.
Категорія 27-28 Суддя - доповідач Дубровна В.В.
УХВАЛ А
іменем України
15 червня 2006 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.,
суддів - Дубровної В.В., Хвостика С.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа : відділ паспортної роботи Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області
про виселення з квартири за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5
про визнання договору дарування квартири недійсним, -
встановила:
Зазначеним рішенням позов ОСОБА_3 задоволено повністю.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В разі не зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_1, зобов'язано Відділ паспортної роботи Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області зняти їх з реєстраційного обліку по вищевказаній адресі.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що прийняте рішення постановлене при не доведеності позивачем обставин, що мають значення для справи , які суд вважав встановленими, що потягло за собою невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог та задовольнити його позовні вимоги.
Вислухавши суддю -доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Вирішуючи спір , місцевий суд виходив з того, що відсутні підстави для визнання недійсним договору дарування квартири, укладеного між сторонами. Відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_1 порушують права ОСОБА_3 , як власника квартири на підставі оспорюваного договору дарування , у володінні, користуванні та розпорядженню спірною квартирою.
Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 23.05.2003 р. є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується фотокопіями договору дарування квартири та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( а.с. 4,5).
З фотокопії договору дарування квартири від 23.05.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 /а.с. 4/ вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, попередньо ознайомившись з вимогами чинного законодавства щодо недійсності угод і без будь-якого до того примушення, як фізичного, та і морального, склали договір про таке: ОСОБА_1, перебуваючи при здоровому розумі і ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, подарував, а ОСОБА_3 прийняв в дар квартиру АДРЕСА_1. Сторони стверджували, що договір цей укладався не про людське око, не приховував іншу угоду і відповідав дійсним намірам сторін створити для себе юридичні наслідки.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги , доводи апеляційної скарги , ОСОБА_1, посилаючись на ст. 57 ЦК України в редакції 1963 року , зазначає про те , він уклав договір дарування внаслідок насильства та погроз , які здійснювались працівниками міліції з м. Запоріжжя та м. Суми , які діяли в інтересах ОСОБА_3 Поряд з цим , всупереч ст.ст. 10,60 ЦПК України ОСОБА_1 не довів обставин , на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суду не надані докази , які б підтвердили те , що договір дарування був укладений внаслідок погроз та насильства. За наслідками проведених перевірок як прокуратурою, так і міліцією порушень законності та зловживань працівниками міліції при укладенні договору дарування ОСОБА_1 не виявлено.
Суд захистив порушене право як власника квартири ОСОБА_3, виселивши відповідачів з йому належної квартири .
Доводи апеляційної скарги не спростовують судового рішення, колегія суддівне вбачає підстав для його скасування чи зміни .
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2006 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді