ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Справа № 903/705/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта: Цвілюх Н.А.;

від кредиторів: не з'явились;

від боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області, постановлену 22.10.2018 суддею Дем'як В.М. у м.Луцьку по справі № 903/705/17

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Світ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.2018 у справі № 903/705/17 заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково. Визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на загальну суму 2662214,86 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: - 2658690,86 грн. шоста черга задоволення; 3524,00 грн. перша черга задоволення. В решті вимог відмовлено.

Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що заборгованість в сумі 2662214,86 грн. підтверджена належними та допустимими доказами, а тому визнається судом з віднесенням 3524,00 грн. понесених судових витрат до першої черги, 2658690,86 грн. до четвертої черги. В частині 1175349,48 грн. пені, яка нарахована за період з 31.12.2017 по 31.07.2018, відмовлено з тих підстав, що нарахування здійснено в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Луцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати в частині відмови в задоволенні грошових вимог до боржника в сумі 1175349,48 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про їх визнання. В обгрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції проігноровано норми статей 102, 129 Податкового кодексу України, та не враховано специфіку процедури нарахування пені, порядок нарахування якої врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом - Податковим кодексом України. Відмічає, що станом на дату винесення ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП платника-банкрута здійснюється остаточний розрахунок суми податкового боргу (заборгованості з єдиного внеску), що складається із: суми несплачених зобов'язань; суми штрафних санкцій; суми пені; плати за податковий кредит та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості). Пунктом 4 ухвали господарського суду Волинської області від 10.01.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Топ-Світ", в зв'язку з чим Луцькою ОДПІ здійснено остаточний розрахунок суми податкового боргу та на ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, внаслідок невчасної сплати податкових зобов'язань, нараховано пеню в загальному розмірі 1175349,48 грн. Враховуючи, що вказана сума є частиною узгодженого податкового боргу, вимоги про визнання якого заявлено після закінчення строків встановлених законом, останні не є конкурсними та підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

В судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий (ліквідатор) у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог апелянта заперечує. Вказує, що Луцька ОДПІ просить визнати її поточні вимоги до боржника в сумі 3834040,34 грн., які складаються з нарахованих та несплачених податкових зобов'язань та пені. За умовами ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Таким чином, грошові вимоги Луцької ОДПІ в сумі 1175349,48 грн. пені не підлягають задоволенню та включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки нараховані після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури (постанова господарського суду Волинської області від 10.10.2017). Просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

В судові засідання арбітражний керуючий не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судові засідання не забезпечили.

17.01.2019 до суду надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу від 22.10.2018 у справі № 903/705/17, в яких апелянт вказує, що враховуючи положення ст.ст. 102, 129 Податкового кодексу України, зобов'язання зі сплати пені є похідним від зобов'язання зі сплати грошового зобов'язання згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017 № 0009041403 та № 0009031403, у період 1095 днів до моменту порушення справи про банкрутство (25.09.2017). Відтак, вважає грошові вимоги в сумі 169825,00 грн. та 885618,86 грн. пені доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Також відмічає, що судом першої інстанції не враховано пеню в сумі 113493,87 грн. з орендної плати з юридичних осіб, що нарахована у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань згідно з деклараціями за 2011-214 роки та ППР від 2012 року, факт наявності яких встановлено рішеннями суду про стягнення податкового боргу у справах Волинського окружного адміністративного суду в 2013 та 2015 роках. До вказаних доповнень апелянтом додано постанову Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 911/397/16 в підтвердження викладеної правової позиції та розрахунок пені з орендної плати з юридичних осіб.

Колегією суддів вказані доповнення до апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки за вимогами ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Строки на апеляційне оскарження визначені ст. 256 ГПК України, за якими ухвала суду оскаржується протягом 10 днів з моменту її оголошення або вручення повного її тексту. Натомість доповнення до апеляційної скарги подані через два місяці після подання апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 25.09.2017 порушено провадження у справі № 903/705/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Світ" в спрощеному порядку відповідно до положень ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон про банкрутство).

Постановою суду від 10.10.2017 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ-Світ"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.; оприлюднено на офіційному веб-сайті ВГСУ повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

02 жовтня 2018 року до суду надійшла заява Луцької ОДПІ ГУ ДФС У Волинській області про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Топ-Світ" в сумі 3834040,34 грн.

В обгрунтування заяви кредитор зазначає, що за ТОВ "Топ-Світ" рахується податковий борг по платежах до бюджету, зокрема:

- з податку на прибуток приватних підприємств, який виник в результаті зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2017 № 0009041403 в сумі 381782,00 грн. З врахуванням нарахованої пені в сумі 169825,00 грн. та існуючої переплати в сумі 23,27 грн. сума вимог становить 551583,73 грн.;

- з податку на додану вартість, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2017 № 00090331403 в сумі 2237340,00 грн. (1789872,00 грн. основного платежу та 447468,00 грн. штрафних санкцій). З врахуванням нарахованої пені в сумі 885618,86 грн. та існуючої переплати в сумі 929,16 грн. сума вимог становить 3122029,7 грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник за податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017 № 009051403 в сумі 40351,29 грн. (32281,03 грн. основного платежу та 8070,26 грн. штрафних санкцій) та від 20.09.2018 № 0009061403 в сумі 170 грн. З врахуванням нарахованої пені в сумі 6280,19 грн. сума вимог становить 46801,48 грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб, який виник в результаті невчасної сплати податкових зобов'язань у зв'язку з нарахованою пенею в сумі 131,56 грн.;

- по орендній платі з юридичних осіб, який виник в результаті невчасної сплати податкових зобов'язань у зв'язку з нарахованою пенею в сумі 113493,87 грн.

З огляду на вказане, посилаючись на ст.ст. 23, 38 Закону про банкрутство просить визнати вищевказані кредиторські вимоги.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду вимог Луцької ОДПІ дійшов висновку про визнання грошових вимог до боржника частково на загальну суму 2662214,86 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: - 2658690,86 грн. шоста черга задоволення; 3524,00 грн. перша черга задоволення. В решті вимог відмовлено.

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За умовами ч. 3 ст. 23 Закону заява кредитора має містити виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обгрунтування.

Судом першої інстанції підставно відмічено, що виходячи із вимог Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру, моменту та періоду виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд.

Колегією суддів відмічається, що заява Луцької ОДПІ про визнання кредиторських вимог не містить жодних дат виникнення податкового боргу та періодів його сплати, дати та виду проведення перевірки платника податків ТОВ "Топ-Світ".

Як вбачається з доданих до заяви доказів в обгрунтування грошових вимог, Луцькою ОДПІ додано довідку про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунок сум податкового боргу, копії податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017, роздруківки зворотнього боку облікової картки боржника.

За результатами дослідження вказаних доказів колегією суддів відзначається, що подані докази не містять періодів виникнення податкового боргу, дати застосування штрафних санкцій, періодів нарахування пені тощо, а відтак не підтверджують викладених в заяві обставин.

Додані копії податкових повідомлень-рішень №№ 0009041403, 0009031403, 0009051403, 0009061403 від 20.09.2017 року свідчать, що останні прийняті на підставі акту перевірки № 288/6/99-99-11-01-02-25 від 06.12.2017.

Тобто, акт перевірки платника податків складено пізніше дати прийняття податкового повідомлення-рішення, що в свою чергу не підтверджує достовірність рішення. При цьому зазначений акт перевірки до матеріалів заяви не додано, що унеможливлює встановлення обставин виявлення податкової заборгованості, її підтвердження та застосування санкцій.

Роздруківки зворотнього боку облікових карток інформаційно вказують на здійснення податкових операцій протягом січня-липня 2018 року. Опис зазначених операцій не відображено.

Таким чином, подані в обгрунтування заяви про визнання грошових вимог докази не можуть вважатися належними та такими, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За умовами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК).

Відтак, колегія суддів констатує, що Луцькою ОДПІ не підтверджено належними та допустимими доказами наявності податкового боргу, підстав та періодів його виникнення, застосування санкцій.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заява Луцької ОДПІ ГУ ДФС У Волинській області про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Топ-Світ" в сумі 3834040,34 грн. підлягає відхиленню повністю. Доводи апеляційної скарги з огляду на встановлені обставини не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. При цьому суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове визнання грошових вимог Луцької ОДПІ в сумі 2662214,86 грн. вчинені при неповному з'ясуванні обставин та їх недоведеності. Таким чином, ухвала господарського суду Волинської області від 22.10.2018 у справі № 903/705/17 в частині визнаних судом вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відхилення вимог кредитора. В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області від 06.11.2018 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 22 жовтня 2018 року у справі №903/705/17 скасувати в частині визнання грошових вимог Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на загальну суму 2662214,86 грн. Прийняти в цій частині нове рішення про відхилення грошових вимог Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області.

Викласти резолютивну частину ухвали в наступній редакції:

Відхилити грошові вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" в сумі 3834040,34 грн. повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/705/17 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "19" лютого 2019 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.