ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019                місто Дніпро                Справа №  13/5009/5894/11-20/5009/5894/11

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018 (повний текст ухвали складений 26.12.2018, суддя Колодій Н.А.), прийняту за наслідками розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11:

за позовом:  Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

до відповідача: Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:    Національне антикорупційне бюро України, м. Київ

про стягнення 105 120 777,85 грн., -

                                                            В С Т А Н О В И В:

23.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" подало до Господарського суду Запорізької області скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій з урахуванням уточнень поданих 07.12.2018, просило:

1) постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 визнати недійсною.

2) зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 та вжити передбачених Законом заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 13/5009/5894/11 -20/5009/5894/11 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 державний виконавець діяв відповідно до закону на підставі поданої заяви стягувача (Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"). В ухвалі зазначено, що на час подання заяви про закінчення виконавчого провадження та прийняття постанови від 21.05.2015 стягувачем було Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015, яка прийнята на підставі договору №651214/42 від 22.12.2014 про відступлення права вимоги. Місцевий господарський суд зазначив, що обставини, пов’язані з визнанням недійсним договору відступлення права вимоги  (у 2017 році) та подальшою відмовою Центральним апеляційним господарським судом у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні  ВП №33149921 (у 2018 році) не свідчать про порушення прав Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" під час прийняття постави державним виконавцем 21.05.2015.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 та, відповідно, підстав для зобов’язання відновити виконавче провадження.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької  області від 21.12.2018 у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11: постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 визнати недійсною.

Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично з 14.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" відновлено у статусі стягувача у виконавчому провадженні ВП №33149921, тому звернулося зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби з метою захисту порушених майнових прав. Апелянт зазначає, що втратив статус стягувача відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015, яка прийнята на підставі договору №651214/42 від 22.12.2014 про відступлення права вимоги (замінено стягнувача на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа"). Між тим, в подальшому в судовому порядку визнано недійсним договір уступки права вимоги №651214/42 від 22.12.2014 та відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, скасовано ухвалу про заміну стягнувача, стягнуто з  Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 50 000 000,00 грн. коштів за договором уступки права вимоги №651214/42 від 22.12.2014.

Апелянт зазначає, що на сьогодні є рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, стягувачем за яким є Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", яке фактично не отримало коштів за вказаним рішенням. Апелянт зазначає, що звернення зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби з вимогою визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 є способом відновлення прав Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", як стягувача у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 (виконавчому провадженні ВП №33149921). Оскільки постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 відмовлено у задоволенні заяви про зміну стягнувача у виконавчому провадженні ВП №33149921 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2012 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа", фактично постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 прийнята на підставі заяви особи, яка не є стягувачем у вказаному виконавчому провадженні, тому підлягає визнання недійсною.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018, прийняту за наслідками розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, розгляд скарги призначений у судове засідання на 19.02.2019.

06.02.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін. Відповідач зазначає, що підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження стала часткова оплата боржником заборгованості у сумі 32 985 553,97 грн. та частковим прощенням боргу у сумі 64 363 595,75 грн. стягувачем - Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа", тобто постанову прийнято у відповідності до законодавства. Оскільки події щодо визнання недійсним договору про уступку права вимоги, відмову у заміні стягувача та відновлення Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" у статусі стягувача мали місце після прийняття оскаржуваної постанови від 21.05.2015, відповідач вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги. Крім того, відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що виконавче провадження підлягає відновленню не пізніше наступного робочого дня з отримання судового рішення про визнання незаконною чи скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2019, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2019, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

Представники Національного антикорупційного бюро України та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явилися, відзиву на апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду не надали.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних  підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 стягнуто з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 97 265 749,72 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію (з них: 25 068 348,46 грн. - заборгованість за квітень 2011 року, 27 793 576,85 грн. - заборгованість за травень 2011 року, 26 848 187,53 грн. - заборгованість за червень 2011 року, 17 555 636.88 грн. - заборгованість за липень 2011 року), 6 256 052,06 грн. пені, 197 539,15 грн. інфляційних втрат, 1 241 754,98 грн. - 3 % річних, 25 500,00 грн. витрат по держмиту, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надано розстрочку виконання рішення в частині погашення боргу за спожиту активну електричну енергію в липні 2011 року в розмірі 17 555 636,88 грн., 6 256 052,06 грн. пені, 197 539,15 грн. інфляційних нарахувань, 1 241 754,98 грн. 3% річних, всього на суму 25 250 983,07 грн. на 24 місяці відповідно до графіку ( з січня 2012 року по грудень 2013 року).

11.01.2012 на виконання зазначеного рішення господарським судом видані накази про стягнення суми 25500,00 грн. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та про стягнення суми 97 265 749 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6 256 052 грн. 06 коп. пені,  197 539 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1 241 754 грн. 98 коп. – 3% річних.

Постановою державного виконавця ВП 33149921 від 20.06.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11.

26.11.2012 боржником згідно з платіжним дорученням № 21807 сплачено на користь  Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 25 726,00 грн. (з них 25 500,00 грн. держмито, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 27.12.2012  (ВП № 32495025) виконавче провадження з примусового виконання наказу №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 11.01.2012 про стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 25 736 грн. (з них 25 500,00 грн. держмито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) закінчено на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку зі сплатою суми боргу за виконавчим документом в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 заяву Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про надання розстрочки виконання вищевказаного рішення суду задоволено частково, надано розстрочку виконання рішення від 27.12.2011 по справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 у сумі 104 945 595,91 грн.. із яких: 97 265 749,72 грн. основного боргу, 7 695 346,19грн. штрафних санкцій (в т.ч. 6 256 052,06 грн. пені, 197 539, 15 грн. інфляційних втрат, 1 241 754,98 грн. 3% річних) на 85 місяців шляхом погашення: сплати до 30 (31) числа кожного місяця, починаючи з грудня 2013 року по грудень 2020 року включно, згідно з графіком.

22.12.2014 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (Первісний кредитор), Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" (Новий кредитор) та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (Боржник) укладений договір про відступлення права вимоги № 651214/42, за умовами пункту 1.1 якого Первісний кредитор передає (відступає), а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до Боржника заборгованості за Договором на користування електричної енергією № 76/199 від 01.07.2000, яка розстрочена на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.2013 по справі №10/339/10, ухвали господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 по справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, за договором про самостійне виконання рішення № 1114 від 03.12.2013, укладеного між Боржником та Первісним кредитором на загальну суму 114 263 595,75 грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора за зобов'язаннями в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав на підставі договорів, рішень та ухвал господарського суду Запорізької області.

23.12.2014 між Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (Боржник) та Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" (Новий кредитор) укладений договір № 43 про порядок проведення розрахунків по Договору № 651214/42 від 22.12.2014

17.01.2015 Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа".

Підставою звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні зазначений договір  про відступлення права вимоги № 651214/42  від 22.12.2014 (а.с. 156-157, том 3).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 заяву позивача про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа".

20.05.2015 відділом примусового виконання рішень   Департаменту ДВС України прийнято постанову (ВП №33149921) про заміну назви сторони виконавчого провадження – стягувача з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015.

Постановою відділу примусового виконання рішень   Департаменту ДВС України (ВП №33149921) від 21.05.2015 закінчено виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду на підставі заяви стягувача Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" від 20.05.2015 № 167 (а.с. 88, том 4).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 910/2694/16 визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №651214/42, укладений між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа", Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" та Державним підприємством "Запорізький титано - магнієвий комбінат".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі № 910/7448/17 визнано недійсним договір №43 від 23.12.2014 року про порядок проведення розрахунків по Договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014, укладений між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат"; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 50 000 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали про заміну стягувача у виконавчому провадженні, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 задоволено:

- скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали про заміну стягувача у виконавчому провадженні, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11;

- відмовлено у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №33149921 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2012 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" судовий збір за подання заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у сумі 1 760,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 762,00 грн.

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" посилаючись на те, що його поновлено в статусі стягувача за виконавчим провадженням щодо виконання рішення суду у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 просить визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП 33149921 та зобов’язати  відновити  виконавче  провадження  у  справі 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, вжити  заходів,  спрямованих на примусове  виконання рішення суду.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 02.06.2016 №1404 - VIII (далі - Закон України "Про виконавче провадження" №1404), в свою чергу, 05.10.2016 Закон України "Про виконавче провадження" в попередній редакції від 21.04.1999 №606 - ХІV (далі - Закон України "Про виконавче провадження" №606) втратив свою чинність.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, так і Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ - після 05.10.2016.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені     Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" (в редакції, що діяла на момент винесення постанови від 21.05.2015) державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

За приписами частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015), у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент винесення постанови від 21.05.2015) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частин 3, 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою відділу примусового виконання рішень   Департаменту ДВС України від 20.05.2015 (ВП №33149921) здійснено заміну сторони виконавчого провадження – стягувача з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015.

Як зазначено у постанові про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 (ВП №33149921) підставою закриття виконавчого провадження стала заява стягувача - Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" про фактичне виконання рішення суду.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 державний виконавець діяв відповідно до закону на підставі поданої заяви стягувача (Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"), обставини, пов’язані з визнання недійсним договору відступлення права вимоги  (у 2017 році) та подальшою відмовою Центральним апеляційним господарським судом у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні  ВП №33149921 (у 2018 році) не свідчать про порушення прав Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" під час прийняття постави державним виконавцем 21.05.2015.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що державний виконавець під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження діяв відповідно до вимог чинного на момент вчинення оскаржуваних дій законодавства України, обставин, що склалися та з урахуванням наявного стягувача.

Разом з тим,  апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок господарського суду про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 не порушує прав Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та про відмову в задоволені скарги в частині визнання недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 з наступних підстав.

Заміна стягувача у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" відбулася на підставі договору про відступлення права вимоги № 651214/42  від 22.12.2014 (процесуальне правонаступництво оформлено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 та постановою відділу примусового виконання рішень   Департаменту ДВС України від 20.05.2015).

Матеріалами справи підтверджується, що договір про відступлення права вимоги № 651214/42  від 22.12.2014 та договір №43 від 23.12.2014 року про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014 визнані недійсними в судовому порядку та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 50 000 000,00 грн. перерахованих на виконання договору №43 від 23.12.2014 року про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 Цивільного кодексу України).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 відмовлено у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №33149921 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2012 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа".

В мотивувальній частині постанови від 14.11.2018 апеляційний господарський суд дійшов до висновку про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015, однак не зазначив про це в резолютивній частині постанови.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 зазначено про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015.

З наведеного вбачається, що фактично з 14.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" відновлено у статусі стягувача у виконавчому провадженні ВП №33149921.

Таким чином, з 14.11.2018 стягувачем за наказом №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 про стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" суми 97 265 749 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6 256 052 грн. 06 коп. пені,  197 539 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1 241 754 грн. 98 коп. – 3% річних є Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

В даному випадку, порушене право стягувача (Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго") полягає у неможливості його поновлення шляхом виконання судового рішення, ухваленого на його користь через наявність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі стягувача, який втратив такий статус (Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа").

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №   18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №   11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін

Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження з примусового виконання наказу №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 про стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" суми 97 265 749 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6 256 052 грн. 06 коп. пені,  197 539 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1 241 754 грн. 98 коп. – 3% річних закінчено на підставі заяви Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа". Між тим, договір про відступлення права вимоги №651214/42  від 22.12.2014 та договір №43 від 23.12.2014 року про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014, які стали підставою для заміни стягувача, визнані недійсними в судовому порядку; постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 відмовлено у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №33149921 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2012 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа".

У зв’язку з наявністю судового рішення у цій справі про стягнення заборгованості з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" суми 97 265 749 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6 256 052 грн. 06 коп. пені,  197 539 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1 241 754 грн. 98 коп. – 3% річних, за яким стягувачем є Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" і яке залишається невиконаним, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921 підлягає визнанню недійсною.

Щодо зобов'язання органу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження, то в цій частині апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення, оскільки таке виконавче провадження підлягає відновлення в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження", а не в силу вказівки у судовому рішенні.

Так відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.

Оскільки на час подання скарги відсутнє судове рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, в матеріалах справи відсутні докази порушення державною виконавчої службою вимог Закону України "Про виконавче провадження", скаржником не зазначено які саме дії просить зобов'язати виконавчу службу вчинити, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині зобов’язання органу державної виконавчої служби вжити передбачених Законом заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

За викладеного скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 підлягає задоволенню в частині вимог про визнання недійсною постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду від 21.12.2018 в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсною постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921; в решті вимоги по скарзі задоволенню не підлягають.

Враховуючи обставини справи щодо відсутності порушень органом державної виконавчої служби під час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, апеляційний господарський суд відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладає на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018, прийняту за наслідками розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 задовольнити частково.

   Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018, прийняту за наслідками розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсною постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП №33149921.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018, прийняту за наслідками розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена – 20.02.2019.

Головуючий суддя                                                                      Н.В. Пархоменко

Суддя                                                                                             Л.А. Коваль    

Суддя                                                                                             А.Є. Чередко