У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: Руснак А.П.,

          суддів: Адаменко О.Г., Пїдлісної І.А.,

                        при  секретарі: Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_5, третя особа Ялтинська міська рада про знесення самовільно збудованих будівель, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа Ялтинська міська рада про визнання права власності на будівлю, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 15 жовтня 2009 року,

                                                                   в с т а н о в и л а :

       Виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов’язати ОСОБА_5 знести самочинні будови, розташовані за адресою АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що перевіркою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК у лютому 2009 року було встановлено, що ОСОБА_5 самовільно виконав реконструкцію господарської будови гаража – сараю під літню кухню з відхиленням від затвердженого та узгодженого проекту за адресою АДРЕСА_1. 05 лютого 2009 року  відносно нього було складено протокол  про адміністративне правопорушення та постановою від 09 лютого 2009 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності. 13 березня 2009 року  рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 472  заборонено відповідачеві проведення будівельних робіт з приведенням об’єкта реконструкції господарської будови гаража – сараю під літню кухню за адресою  АДРЕСА_1 у первісний стан у строк до 31 березня 2009 року відповідно проекту. Однак, до теперішнього часу рішення виконкому Ялтинської міської ради  ОСОБА_5 не виконане.

          ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на будівлю літньої кухні літер М за адресою  АДРЕСА_1 відповідно розмірів, вказаних у плані комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації від 03 вересня 2008 року.                                                                                                                                                                                                                                                      

Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 15 жовтня 2009 року позовну заяву виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_5, третя особа Ялтинська міська рада про знесення самовільно збудованих двох веж та мансардного поверху задоволено. Зобов’язано ОСОБА_5 знести самовільно збудовані дві вежі та мансардний поверх, розташовані за адресою АДРЕСА_1. У разі невиконання ОСОБА_5 протягом строку наданого на добровільне виконання рішення суду, примусово знести зазначені самовільно побудовані будови з подальшим стягненням витрат на знесення з ОСОБА_5 У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа Ялтинська міська рада про визнання права власності на ім’я ОСОБА_5 на будівлю літньої кухні літер М за адресою АДРЕСА_1 відповідно розмірів, вказаних у плані комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації від 03 вересня 2008 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ухвалити нове рішення, яким у первісному позові відмовити, провадження у справі за зустрічним позовом закрити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, суд не звернув уваги на те, що господарчі споруди, які він реконструював не є об’єктом культурної спадщини.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення позивача, якій заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з  таких підстав.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 грудня 2006 року позивачеві наданий дозвіл на реконструкцію господарської будівлі гаражу-сараю літер М під літню кухню за адресою АДРЕСА_1 та отримано на це дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначена будівля знаходиться на державному обліку як об’єкт культурної спадщини.

05 лютого 2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АРК встановлена самочинна реконструкція господарської будови гаражу-сараю під літню кухню з відхиленням від затвердженого і погодженого проекту, що виразилося в збільшенні площі та поверхні з обладнанням двох веж та зведенням мансардного поверху.

Постановою від 09 лютого 2009 року відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності, на нього накладено штраф у розмірі 170 грн.

Відповідно до рішення виконкому Ялтинської міської ради № 472 від 13 березня 2009 року відповідача зобов’язано зупинити проведення робіт і привести об’єкт у первісний стан у строк до 31 березня 2009 року.

 Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 травня 2009 року відділу організації і здійснення державного контролю за використанням і охороною земель Південно - Кримського регіону Держінспекції в АРК та державним інспектором ГАБК було встановлено, що відповідачем проведена реконструкція господарської будівлі гаражу-сараю літ М під літню кухню за адресою АДРЕСА_1 в ході проведення будівельних робіт збільшено площу будівель, які реконструювалися та самовільно зайнято земельну ділянку площею 10 кв. м.

Встановлюючи  зазначені фактичні обставини справи, суд першої інстанції не порушив норм процесуального та правильно застосував норми матеріального права.  Задовольняючи позов виконавчого комітету Ялтинської міської ради про знесення самочинного будівництва та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності, суд першої інстанції  виходив з того, що ОСОБА_5 здійснено самочинне будівництво та у  нього не виникло право власності на  самочинно збудоване нерухоме майно.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону, а саме положенням ч. 1 та 7 ст. 376 ЦК України.

  Доводи апеляційної скарги відносно того, що господарчі споруди не є об’єктом культурної спадщини суперечать матеріалам справи, про що свідчить відповідна довідка (а.с.72).

Інші доводи апеляції також не дають підстав  для скасування чи зміни рішення суду.

 Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах                                                              

                                                                       у х в а л и л а  :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.    

           Рішення Ялтинського міського суду АРК від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена  в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

           Судді: