Судове рішення #7724980

Справа №22ц-403/2010  р.                 Головуючий у першій інстанції –Непочатих В.О.

Категорія - цивільна                                          Доповідач – Горобець Т.В.

У Х В А Л А

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 року                                                                                місто  Чернігів

          АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  в  складі:

                головуючого  -  судді Хромець Н.С.,

                            суддів  - Горобець Т.В., Страшного М.М.

                       при  секретарі – Коваленко Ю.В.,

                                  з участю – позивача ОСОБА_2, представника відповідача

                            Бардаченко Т.А.

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні у м. Чернігові   апеляційну скаргу ВАТ „Енергопостачальна компанія” „Чернігівобленерго” на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009  року по справі за позовом ОСОБА_2  до ВАТ „Енергопостачальна компанія” „Чернігівобленерго” по відшкодування збитків , завданих джерелом підвищеної небезпеки ,-

В С Т А Н О В И В :        

   

В апеляційній скарзі ВАТ „Енергопостачальна компанія” „Чернігівобленерго” просить рішення Козелецького районного суду від 17 грудня 2009 року, яким  стягнуто ВАТ ЕК  „Чернігівобленерго” на користь ОСОБА_2 6300 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 700 в рахунок відшкодування моральної шкоди, скасувати та  ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт вважає  зазначене рішення незаконним і необґрунтованим оскільки  судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального  та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі йдеться про порушення судом ст. 1166 та 1167 ЦК України, які регламентують загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.

Відповідач вказує, що  неправомірність дій та вина ВАТ ЕК„ Чернігівобленерго” у загибелі корови   позивача у суді не доведена, отже, за змістом вказаних норм матеріального права,  відсутні підстави для його відповідальності перед позивачем . Крім того, апелянт вважає, що шкода позивачу ( загибель корови від ураження електрострумом) була завдана в результаті дії непереборної сили, що теж виключає можливість притягнення до відповідальності ВАТ  ЕК„ Чернігівобленерго”.

 Посилаючись на  Правила утримання земельних насаджень міст та інших населених пунктів України,   відповідач вважає, що , оскільки  падіння стовпа та обриву електролінії сталось в результаті падіння на провід дерева , відповідальність має бути покладена на місцеві органи самоврядування чи фізичних або юридичних  осіб, відповідальних , виходячи з цих Правил, за належний догляд та збереження зелених насаджень.

Доводами скарги є також посилання на порушення судом  вимог ст. 57-60 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності та оцінки наданих доказів, в тому числі і про відсутність  доказів на підтвердження факту спричинення позивачу моральної шкоди, а також  відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши апеляційну  скаргу в межах її доводів , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до  висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

        Судом першої інстанції установлено і не оспорюється сторонами, що 22.07.2009 року в результаті ураження електрострумом загинула корова  мешканця с. Пилятин, Козелецького району ОСОБА_2 Ураження електрострумом сталось на вулиці села  від обірваних електропроводів. Провід було обірвано в результаті падіння гілки на провід і, як наслідок , падіння протрухлого стовпа , який утримував цей провід.

         Утримання ліній електропередач є діяльністю, пов”язаною з  експлуатацією джерела підвищеної небезпеки, що вбачається із змісту   ч.1 ст. 1187 ЦК України та Постанови Кабінету міністрів України від 15.10.2003 року № 1163 „ Про  Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами”, в якому зазначено, що електроустановки та електрообладнання є об”єктами підвищеної небезпеки. Відповідно до змісту ч. 2 та 5  ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом  підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом чи  іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання  якого створює підвищену небезпеку, якщо вона не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на нормах права, що регулює спірні правовідносини.

        Доводи апеляційної скарги  щодо неправильного підходу до визначення  дійсної ваги  загиблої корови та вартості одного кілограма живої ваги рогатої худоби,  тобто, щодо неправильного визначення розміру матеріальної шкоди, спростовуються  наданими позивачем доказами ( а.с.64, 65, 74,76,79) які узгоджуються між собою.  

        В частині доводів апеляційної скарги щодо недоведеності факту спричинення моральної шкоди позивачу та безпідставності її стягнення судом, апеляційний суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки  факт спричинення моральної шкоди вбачається із змісту  п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України .  Щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача , апеляційний суд  виходить з того,  що в даному випадку судом вірно застосовано с. 1167 ЦК України. Так, обрив повітряної лінії електропередавання   мав місце в зв”язку падінням саме протрухлого стовпа , на яком утримувався електричний провід. Отже, відповідачем не було забезпечено дотримання вимог п.12.7 Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж, затверджених Міністерством палива та енергетики України  наказом № 296 від 13.06.2003 року, відповідно до змісту якого, для безпечної експлуатації повітряних ліній електропередавання  на утримувача  ліній , яким є відповідач, покладено обов”язок  належного контролю за станом цих ліній.

Жодних доказів на спростування таких доводів позивача, відповідачем не надано.    

       Апеляційний суд також вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди , який визначив суд першої інстанції, є адекватним тим душевним стражданням та їх обсягу, яких зазнав власник корови її втратою.

        Отже, ухвалюючи рішення , суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, вірно визначив закон, який ці правовідносини регулює , дав правильну оцінку доказам на підставі їх повного та всебічного аналізу і ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

        За таких обставин, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ,313-315, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний  суд

У Х В А Л И В :

          Апеляційну  скаргу  ВАТ Енергопостачальна компанія  „Чернігівобленерго” відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2009  року залишити без змін.

         

         Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  її проголошення і може  бути  оскаржена  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду  України  протягом  двох  місяців з дня набрання нею законної сили.          

          Головуючий:                                                  Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація