Справа № 591/1104/19

Провадження № 2-з/591/13/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Кривцової Г.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Підприємство теплових мереж» про забезпечення позову в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Підприємство теплових мереж» до Державного підприємства «СЕТАМ», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Товариств з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», про визнання недійсними електронних торгів,-

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2019 року позивач ПАТ «Підприємство теплових мереж» одночасно з поданням вказаної позовної заяви звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу (в тому числі на зберігання або у власність) Автокрана МАЗ 5337, модель КС 3577,1992 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №0016657 іншим особам.

Свою заяву позивач мотивує тим, що в рамках виконавчого провадження ВП 55709759 було проведено електронні торги, предметом якого був вказаний Автокран МАЗ 5337, модель КС 3577,1992 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №0016657.

18 лютого 2019 року відповідач УДВС ГТУЮ в Сумській області звернувся до відповідальної за зберігання крана особи з вимогою передати його на зберігання іншій особі, переможцю електронних торгів – ОСОБА_2, який є відповідачем у справі.

Оскільки позивач має намір оскаржити результати електронних торгів, то передача спірного майна на зберігання переможцю електронних торгів є передчасною. Вказує, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов’язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.  

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів заяви, 18 лютого 2019 року державним виконавцем у рамках виконавчого провадження ВП №55709759 та у відповідності з вимогами, наданими йому ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про передачу майна на зберігання іншому зберігачу ОСОБА_2. Підставою передачі майна іншому зберігачу зазначено збереження майна в робочому та комплектному стані. Як наслідок, 18 лютого 2019 року УДВС було направлено вимогу ОСОБА_3, який прийняв на відповідальне зберігання спірне майно за результатами проведеного державним виконавцем опису та арешту майна боржника 18 грудня 2017 року.

Із поданих суду матеріалів встановлено, що передача арештованого майна проводиться в рамках відкритого виконавчого провадження, що дає право державному виконавцю вчиняти дії щодо майна боржника в силу ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одночасно державний виконавець перебуває під захистом закону. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. 

Враховуючи суть заявленого позову, суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення позову є фактичним втручання в діяльність державного виконавця державної виконавчої служби, що є недопустимим.

Таким чином, оскільки заявлена вимога ТОВ «Підприємство теплових мереж» виходить за межі ч. 3 ст. 150 ЦПК України, тобто заявником вибрано неспівмірний спосіб захисту, та який не відповідає реальній загрозі відчуження майна, про яку буде йти мова в позові, то в задоволенні заяви про забезпечення позову вибраним позивачем видом забезпечення - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 116-118, 149-150,153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство теплових мереж», місце знаходження: м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, ЄРДПОУ 03352449, про забезпечення позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу ( в тому числі на зберігання або у власність) Автокрана МАЗ 5337, модель КС 3577,1992 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №0016657 іншим особам– відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення (складення) ухвали.

Повний текст ухвали суду буде складено 21 лютого 2019 року.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми                                Г.В. Кривцова