ПОСТАНОВА
19 липня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді КОНДОРА Р.Ю., з участю прокурора Фрицюк В.В., при попередньому розгляді кримінальної справи за апеляцією, підписаною ОСОБА_4 як представником цивільного позивача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ІНФОРМАЦІЯ_1", на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2006 р., яким
ОСОБА_1, уродженця смт. Маньківка Черкаської обл., мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-на України, одруженого, освіта повна вища, не судимого,
виправдано: за ст. 365 ч. 1 КК України, а також за ст. 366 ч. 1 КК України за епізодом скла
дання протоколу зборів засновників СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 13.04.2905 р. із внесенням відомос
тей про реалізацію основних засобів кооперативу за відсутністю в його діях складу цих
злочинів; . .
засуджено за ст. 366 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 510,00 грн.;
ухвалено: цивільний позов ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення центрального складу СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" в с. Н. Студений від 12.09.2005 р. залишити без розгляду; запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд; судові витрати по оплаті послуг оцінювача ОСОБА_2 за рахунком ПП „Оптимум" в сумі 930,00 грн. віднести на рахунок держави, -
встановив:
Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в наступному.
Він, будучи головою СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1", порушив вимоги п. „д" ст. 13.2. Статуту підприємства, без рішення загальних зборів засновників і без оцінки 12.09.2005 р. уклав договір та продав ОСОБА_3 приміщення центрального складу підприємства, оціночна вартість якого станом на вересень 2005 р. становила 19738,00 грн., - за суму 10000,00 грн.,чим перевищив межі наданих йому повноважень та завдав істотну шкоду членам СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 9738,00 грн. і вчинив злочин, передбачений ст. 365 ч. 1 КК України - перевищення службових повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.
Крім того, він, будучи службовою особою, уповноваженою складати і видавати офіційні документи, знаючи, що таке рішення на зборах засновників СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалося, 13 04.2005 р. умисно склав та посвідчив печаткою підприємства протокол зборів заснов-ників, в який вніс завідомо неправдиві відомості, а саме вказав, що на зборах приймалося рішення про продаж основних засобів СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" та про передачу приміщення контори підприємства на баланс Н. Студенівської сільської ради на оплатиш основі, хоча в дійсності засновниками було вирішено передати контору сільської ради безкоштовно, а про продаж майна рішення не приймалося, чим вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч.1 КК України - службове підроблення, тобто складання і видача службовою особою завірених неправдивих документів.
За висновком суду, ОСОБА_1 не винний у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 1 КК України, однак, винний у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України за обставинами внесення в протокол зборів засновників від 13.04.2005 р. завідомо неправ-дивих відомостей про оплатну передачу приміщення правління (контори) на баланс Н. Студенівської сільської ради.
В апеляції, підписаній ОСОБА_4 як представником цивільного позивача СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1", порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Апелянт вважає, що: висновки суду в частині виправдання ОСОБА_1 та вирішення цивільного позову не відповідають фактичним обставинам справи; безпідс-
Справа № 11-475/2006
Категорія 11-А
Головуючий у 1-й інстанції КРИВКА В.П.
Доповідач КОНДОР Р.Ю.
тавне виправдання особи за епізодом складання протоколу зборів засновників СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 13.04.2005 р. потягло залишення цивільного позову без розгляду; суд невмотиво-вано перекваліфікував дії засудженого зі ст. 365 ч. 1 на ст. 366 ч. 1 КК України та допустив помилку в застосуванні примітки до ст. 364 КК України щодо порядку визначення розміру завданої злочином шкоди; суд не мотивував належно доведеність вини засудженого за ст. 3бб ч. 1 КК України.
У письмових запереченнях на апеляцію засуджений ОСОБА_1 вказує на законність і обґрунтованість вироку та просить залишити його без зміни.
Іншими учасниками процесу вирок не оскаржується.
З матеріалів справи вбачається таке.
ОСОБА_1 було притягнуто в якості обвинуваченого за ст. 365 ч. 1, ст. 3бб ч. 1 КК України 13.03.2006 р. (а.с. 137-138). В цей же день слідчим була винесена постанова про визнання СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" цивільним позивачем у даній справі, а з правами цивільного позивача ознайомлено ОСОБА_4 (а.с. 154.). На час прийняття цього процесуального рішення позовної заяви СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" у справі не було.
На а.с. 174-175 знаходиться позовна заява від 20.04.2006 р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу центрального складу СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов до ОСОБА_1 подано засновниками СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі ОСОБА_4 При цьому, те, які саме засновники подали позов, а також покупця майна ОСОБА_3 як відповідача, у заяві не зазначено, надходження позову у справі не зафіксовано. Водночас з установчої угоди про створення СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с. 35_3б) вбачається, що його засновниками є 12 осіб, а довіреність на ім'я ОСОБА_4 видана 21.04.2005 р. лише 5-ма засновниками, причому одним з них є сам ОСОБА_4 (а.с. 173). Наступна довіреність видана 03.05.2005 р. від імені 7-ми засновників знову включно з ОСОБА_4 (а.с. 192).
ОСОБА_4 уданій справі було допитано в якості свідка (а.с. 59_60, 69-70).
Апеляція подана з мотивів неправильного, на думку апелянта, вирішення судом кримінальної справи, в т.ч. - неправильної кваліфікації дій засудженого.
За змістом ст.ст. 28, 50, 51 КПК України, разом з кримінальною справою розглядається цивільний позов, що пред'явлений до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільним позивачем визнається підприємство, що предявило відповідну вимогу. Відповідно до ст.ст. 237, 238,244 ЦК України, представництво особи шляхом, зокрема, видачі довіреності самій собі, недопустиме. КПК України встановлено, що: представником цивільного позивача не може бути особа, яка допитувалася у цій справі як свідок, вона повинна відмовитися від виконання цих обов'язків і з цих підстав може бути усунута від участі в справі (ст. 63); цивільний позивач або його представник має право подати апеляцію на вирок лише в частині, що стосується вирішення позову (ст. 348 п.10); питання про прийняття апеляції до розгляду, якщо вона подана особою, яка не має на це права, вирішує апеляційний суд (ст. 359 ч. 1).
Враховуючи, що на час визнання підприємства цивільним позивачем правової підстави для цього не було, позов пред'явлено неналежним чином, ОСОБА_4 не має законних повноважень на виконання обов'язків представника цивільного позивача, підлягав усуненню від участі в справі в якості такого, а також з огляду на неможливість за специфікою кримінальної справи вирішення в її рамках спірних правовідносин щодо дійсності угоди та належності нерухомого майна, у суду першої інстанції не було підстав для вирішення позову по суті. Залишення позову без розгляду не перешкоджає належному зверненню заінтересованої особи до суду.
Отже, апеляція подана особою, яка не має на це права та з мотивів, що виходять за визначені законом межі, тому не може бути прийнята до апеляційного розгляду.
Керуючись ст. 357 ч. 4 п. 2, ст. 359 ч. 1 КПК України, -
постановив:
У прийнятті до розгляду апеляції підписаної ОСОБА_4 як представником цивільного позивача СВК „ІНФОРМАЦІЯ_1", на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2006 р. щодо ОСОБА_1 відмовити.
Суддя........ Р.Ю.Кондор